Вчені хочуть захистити Землю від Сонця за допомогою велетенської космічної парасольки
У новому дослідженні викладено теоретичний план прив'язки велетенської парасольки до астероїда. Потенційно ця конструкція може захистити Землю від сонця. Про це йдеться у дослідженні, опублікованому у Proceedings of the Natural Academy of Sciences.
"На Гаваях багато хто користується парасолькою, щоб захиститися від сонячного світла під час денних прогулянок, – каже Іштван Сапуді, астроном з Інституту астрономії Гавайського університету. – Я подумав, чи можемо ми зробити те саме для Землі й таким чином пом'якшити катастрофу, що насувається, пов'язану зі зміною клімату?"
Причина, через яку вуглекислий газ та інші парникові гази сприяють глобальному потеплінню, полягає в тому, що вони затримують сонячне світло навколо нашої планети, яке повинно бути випущене назад в космос, що в кінцевому підсумку призводить до підвищення температури. Але саме сонце, а не парникові гази, створює тепло. Це відкриває ідею побудови тіні для Землі.
Отже, Іштван Сапуді, астроном з Інституту астрономії Гавайського університету, намалював власну "парасольку". Вона буде лежати в точці L1 Лагранжа між Сонцем і Землею, гіпотетично приєднуючись до зондів для спостереження за Сонцем або сонячним вітром, таких як Solar and Heliospheric Observatory (SOHO) і Advanced Composition Explorer (ACE), які перебувають там сьогодні. Теоретично, достатньо великий сонячний щит може ефективно блокувати близько 1,7% сонячного випромінювання в L1, чого достатньо, щоб запобігти катастрофічному підвищенню температури на Землі.
Однак будь-який вид сонячного затінку неминуче зіткнеться з серйозними інженерними проблемами: на висоті L1 на них діятимуть гравітації Сонця і Землі, а також постійний потік сонячного випромінювання. Отже, життєздатний затінок повинен бути масивним – вагою в мільйони тонн – і виготовленим з достатньо міцного матеріалу, щоб залишатися на місці і бути неушкодженим. Просто у нас немає практичного способу запустити таку кількість матеріалів на орбіту.
Але щоб обійти цю проблему, вважає Сапуді, більшу частину матеріалу можна взяти з космосу – із захопленого астероїда або навіть місячного пилу. Ця речовина теоретично може слугувати противагою, прив'язаною до набагато меншого щита, що важить лише близько 35 000 тонн. Зараз навіть такий менший щит був би занадто важким для ракети, але з розвитком матеріалів, дослідження Сапуді припускає, що ми зможемо здійснити цей подвиг за кілька десятиліть.
