Дія City під час війни: чи потрібен зараз спецрежим українському IT, та що він пропонує

На тлі переходу війни з Росією у затяжну фазу, бізнес в Україні почав активізуватися. Загалом ІТ-компанії дещо легше за інші пережили початок повномасштабного російського вторгнення в нашу країну. Здебільшого завдяки тому, що основним замовником українських розробників є іноземці та іноземні компанії.

Рівно за два тижні до початку війни, 8 лютого 2022 року, Міністерство цифрової трансформації оголосило про запуск роботи спеціального правового та податкового режиму для ІТ-компаній – Дія City. 

Як працює Дія City в умовах війни, які нововведення були запроваджені Мінцифрою та чи є необхідність набуття статусу резидента сьогодні. 

 

Чи можливо зараз стати резидентом Дія City?

Відповідаючи коротко: так, Дія City працює, а Мінцифри розглядає нові заяви про набуття статусу резидента.

На 24 лютого 2022 року, резидентами Дія City було 79 компаній. А вже 2 червня Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров відзвітував про 250 резидентів. Тобто вже за час війни резидентами Дія City стало набагато більше компаній, ніж до вторгнення РФ, хоч і за більший проміжок часу. 

Значна кількість нових резидентів припала на квітень та травень. Це свідчить про те, що бізнес відновлює роботу, запускаються нові проєкти, а іноземні компанії відкривають R&D офіси. 

Послаблення вимог та відповідальності резидентів.


Одразу після початку вторгнення Росії, у Мінцифрі, розуміючи ситуацію, пішли на поступки для ІТ-бізнесу та скасували відповідальність за недотримання вимог для резидентів. Тому на період дії воєнного стану не позбавлятимуть статусу резидента Дія City за недотримання всіх основних вимог, передбачених законом для резидентів (зокрема для стартапів). 

Серед таких вимог: розмір середньої місячної винагороди працівників та гіг-спеціалістів, середньооблікова кількість працівників і гіг-спеціалістів у кількості дев’ять осіб, кваліфікований дохід на рівні 90% тощо. 

Не позбавлятимуть статусу резидента й за порушення строків подання звітів та аудиторських висновків про відповідність вимогам резидента Дія City.

До того ж постановою Мінцифри №382 від 29 березня 2022 року взагалі скасовується обов’язок подання резидентами Дія City таких звітів та незалежних висновків. 

Попри це, деякі вимоги все ж таки діятимуть

Наприклад, ліквідація або визнання компанії банкрутом, звісно, буде підставою для ухвалення рішення про втрату статусу резидента Дія City. Також позбавлятимуть цього статусу компанії, стосовно яких будуть запроваджені санкції: які порушать вимоги про розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників (UBO) або компанії, чиї учасники виявляться громадянами РФ. Або ж компанії, зареєстровані за законодавством Росії. 

Розширення переліку видів діяльності

Яким би сумним приводом не була війна, але за цей час в Україні запрацювали великі компанії: PayPal, Starlink, які раніше вагалися, чи потрібен їм цей ринок.

Також деякі інші напрями бізнесу набули більшої актуальності. Міністерство цифрової трансформації й тут пішло назустріч та розширило перелік видів діяльності, які можуть здійснювати компанії у статусі резидента Дія City. 

Тепер резидентами можуть бути компанії, які провадять такі види діяльності:

- Розробка, запровадження та підтримка рішень міжнародних карткових платіжних систем.

- Виробництво технологічних продуктів для використання в оборонній, промисловій та побутовій сферах.


- Хостинг, зокрема "хмарні" датацентри.

 

Тепер компанії, що ведуть бізнес у цих галузях, також можуть долучитись до більш сприятливих умов оподаткування та інших переваг спецрежиму. 

Бронювання військовозобов’язаних

На початку війни Михайло Федоров підписав лист, у якому закликав не мобілізувати ІТ-спеціалістів. На жаль, це лише особиста позиція міністра та самої Мінцифри. Підстав для звільнення від мобілізації або для виїзду за кордон цей лист не дає. 

Крім того, компанія Juscutum отримала офіційне роз’яснення від Міністерства цифрової трансформації стосовно цього, де зазначено, що статус резидента Дія City не дає таких підстав. Тому, резиденти Дія City, з метою відстрочки від призову на військову службу своїх військовозобов’язаних працівників під час мобілізації та на воєнний час, мають на загальних умовах звертатись до Міністерства економіки України та подавати пропозиції на бронювання. 

Однак, тут також не все так просто, адже забронювати працівників-військовозобов’язаних мають право підприємства у разі, якщо це необхідно для забезпечення функціонування державних органів та виконання мобілізаційних завдань (замовлень). 

Загалом, дедалі більше технологічних компаній позитивно ставляться та починають довіряти Дія City. Здебільшого, звісно, це заслуга ініціатора проєкту – Мінцифри, яке тут виступає як партнер або ментор, а не державний орган чи регулятор. 

Представники юридичного ринку також переконані, що Дія City – це про бенефіти для залучення інвесторів та технологічних компаній в Україну з метою розвитку сегмента, а не про регуляцію та вплив.