NASA запускає капсулу Orion на Місяць. Який сенс? Ми ж там були 50 років тому. Ось для чого
Завершуються останні приготування до старту місії NASA Artemis на Місяць: залишилися лічені хвилини до старту.
Колись, ще у 2019 році, я приїжджав в Україну і розповідав про "Артеміду" і про повернення на Місяць. "Ми повертаємось на Місяць, щоб летіти далі".
І ось нарешті це станеться.
Довідка. Сьогодні, 29 серпня, о 15:33 за київським часом з космічного центру Кеннеді у Флориді мала стартувати перша місія на Місяць за програмою Artemis. Ракета Space Launch System (SLS) повинна була вивести у космос капсулу Orion без екіпажу, що має облетіти Місяць і повернутися на Землю у жовтні.
Але о 15:33 за Києвом стало відомо, що ракета Space Launch System з капсулою Orion не злетіла у запланований час. Проблема – двигун №3 (один з чотирьох ракетних двигунів) під час процедури запуску не показав потрібних показників охолодження. Якщо проблему вирішать, ракету запустять 2 або 5 вересня, зважаючи на погоду.
"Артеміда" – це наступниця програми "Аполлон", за якою американські астронавти відвідували Місяць пів століття тому.
Для чого летіти на Місяць? Ми ж були там більш як 50 років тому, у чому сенс повторювати те, що вже було?
Ось для чого
Попри сміливі плани колонізації планети Марс і численні експерименти, ми ще досі не знаємо, чи здатна людина вижити бодай тиждень на поверхні іншого небесного тіла. Нова місячна програма Artemis покликана розв'язати цю проблему, відправивши астронавтів на Місяць проходити "курс виживання".
Щоправда, зараз "курс виживання" має пройти космічний корабель Orion.
Чисто візуально, траєкторія космічного корабля Orion нагадує траєкторію Apollo-11, що летів по так званій "трасі Кондратюка". Така траєкторія називається "free return trajectory", або "траєкторія вільного повернення"
Але цього разу буде трішки інакше. Насамперед "Артеміда-1" не сідатиме на поверхню, це буде тестовий обліт навколо Місяця і повернення капсули назад. Річ у тому, що космічний корабель Orion принципово значно відрізняється від "Аполлонів", тому перш аніж розпочати пілотовані місії, розробникам потрібен цей випробовувальний політ для того, щоб зрозуміти, як поводиться корабель.
Окрема команда займатиметься спостереженнями за новим скафандром.
Взагалі, їх навіть два типи: Exploration Extravehicular Mobility Unit (xEMU) – призначений для висадки на поверхню Місяця, і Orion Crew Survival System suit – у ньому екіпаж перебуватиме всередині капсули Orion під час зльоту і посадки. І саме у ньому цього разу полетить манекен на ім’я Мунікін Кампос, якого призначено командором.
Пара інших манекенів на ім’я Хельга і Зоар, будуть без скафандрів, проте з купою сенсорів-датчиків, що вимірюватимуть вплив радіації на жіночі тіла. Причому Зоар матиме захисний жилет, а Хельга ні.
Четвертий член екіпажу – Баранчик Шон. Він представник Європейської космічної агенції (ESA).
Щодо скафандра Orion Crew Survival System suit
Астронавт у цьому скафандрі може перебували до шести діб: він захищає від радіації та навіть розгерметизації. Його добудовано за типом open platform ("відкритої платформи"): на неї можна монтувати різні прилади, вдосконалювати та підганяти під різні космічні програми.
Щодо скафандра Exploration Extravehicular Mobility Unit (xEMU)
Цей скафандр принципово відрізняється від тих, які використовують зараз на ISS (МКС), і навіть тих, що були створені для екіпажів Crew Dragon (SpaceX) і Starliner (Boeing). Завдання в них різні, ну і відповідно, конструкція значно відрізняється.
Наприклад, зникла велика кількість кабелів системи життєзабезпечення і зв‘язку, тепер усі комунікації вшиті у різні шари скафандра і не заважають під час руху або вдяганні.
Замість застібок – люк на спині, тобто астронавт просто заходить у скафандр, закриває люк, а зверху вдягає систему життєзабезпечення, котра трішки висить на спині, як рюкзак. Щоправда, висить цей рюкзак доволі високо. Емі Росс, інженерка NASA’s Johnson Space Center, яка й створила цей скафандр, пояснила, що таким чином вдалось добитись ідеального балансу.
Всередині скафандру є зручні кріплення – ви фактично вдягаєте його, як важкий туристичний рюкзак – за допомогою лямок на спину, пояс, ноги та плечі.
Вага xEMU – 91 кілограм. Але це ще не все. Із системами життєзабезпечення скафандр буде набагато важчий. Єдина втіха полягає у тому, що на поверхні Місяця він відчуватиметься у шість разів легшим.
Сам скафандр знаходиться під тиском і нагадує баскетбольний м‘яч з руками, ногами та астронавтом всередині. Тиск коливатиметься у межах від 0,2 атм до 0,5 атм – це додатково допоможе витримувати його вагу і вільно рухатись всередині.
Окремою втіхою стала голосова комунікація. Також не виключено, що на внутрішню поверхню ілюмінатора гермошолома проєктором виводитиметься інформація й астронавт користуватиметься склом як монітором.
xEMU можна підганяти під різний зріст та розміри астронавтів, це робить його першим універсальним скафандром.
Загалом місія "Артеміда-1" триватиме 42 дні, три години та 20 хвилин, і завершиться приводненням капсули Orion у Тихий океан 10 жовтня 2022 року. За цей час Orion подолає 1,3 млн кілометрів.
Яка небезпека чатує на астронавтів місії та чому їх не треба боятись? Чого ми ще маємо навчитись? І найголовніше, для чого нам це потрібно?
На всі ці запитання і має відповісти ця програма.
До речі, у листопаді 2020 року, Україна стала дев’ятою країною-учасницею місячної програми NASA Artemis. Разом з США, Австралією, Канадою, Японією, Люксембургом, Італією, Великою Британією та Об'єднаними Арабськими Еміратами.
Ще два роки тому, коли ми були частиною MCC, ми були частиною програми. Зараз ми займаємось абсолютно іншими місіями. І вони не менш важливі, аніж політ на Місяць. Ми допомагаємо нашим українським партнерам із ЗСУ боронити Україну. І якщо в астронавтів програми Artemis головна мета – повернутись, то в нас – захистити світ від російської терористичної загрози.
Не проґавте! Старт супертяжкого ракетоносія SLS з майданчика Launch Pad 39B призначено на 15:33 за Києвом. Подивитися можна тут.
Хочете стати колумністом LIGA.net – пишіть нам на пошту. Але спершу, будь ласка, ознайомтесь із нашими вимогами до колонок.
