Київ – найменш підготовлений. Що буде з інтернетом взимку – відповідають у Мінцифрі

Минув рік з початку масованих обстрілів енергетики з боку РФ, і над українцями знову нависає загроза втрати електрики у домівках та звʼязку. Енергетичні обʼєкти мають захистити засоби ППО та новозбудовані споруди, а от зі звʼязком складніше. В той час як телеком-компанії  закупили генератори та акумулятори, перехід провайдерів на технології інтернету, стійкіші до знеструмлень, нерівномірний. Зокрема, у Києві частка таких мереж – лише 9%, а у Львові — близько 60%, каже Юрій Мацик, директор Департаменту з розвитку фіксованого інтернету Мінцифри. 

Liga.Tech поговорила з Юрієм Мациком про те, що врятувало комунікації торік, що роблять оператори та що мають зробити українці, щоб лишитися на звʼязку.

Про підготовку до зими та нові акумулятори

Український ринок інтернет-провайдерів – найвільніший: як у Європі, так і у світі, каже Юрій Мацик, і це є однією з умов, за яких він є сталим, стабільним. До повномасштабної війни в Україні було понад 6000 операторів звʼязку. Зараз, через нові умови ведення бізнесу під час війни, перереєстрованих операторів за новим законом – до 3000. 

Торік було скасовано мито на ввезення генераторів, акумуляторів та інших альтернативних джерел генерації. Скасування пропрацювало до весни 2023 року, і це дало багатьом операторам можливість зробити закупівлі та відремонтуватися, каже Мацик. За його словами, багато хто з операторів зрозумів що старі генератори й акумулятори, які були на балансі, не використовувалися. Вони виходили з ладу через часті знеструмлення та  перенавантаження. 

Станом на зараз більшість гравців ринку вже закупили нові акумулятори, які швидше заряджаються, та потужніші генератори. Інтернет-провайдери, за даними Мінцифри, вже купили понад 500 генераторів потужністю до 900 кВт, а також понад 40 000 акумуляторних батарей, до кінця року у планах закупити ще 35 000. Раніше використовувалися кислотні акумулятори, а зараз ринок переходить на літієві, зі швидким заряджанням – для цього потрібно лише кілька годин.

У мобільних операторів дещо інша ситуація, зазначає Мацик. Три великі оператори закупили близько 5000 генераторів і "фактично підтримують цим мережу". 

Чи готові мережі до знеструмлень

Торік президент Зеленський підписав указ про те, що всі оператори повинні підтримувати робочими мережі упродовж 72 годин без електроенергії. На додачу до цього Держспецзв'язку до 1 вересня 2023 року розробило вимоги щодо стійкості мереж. 

"Магістральні оператори цю норму виконують, розподільчі мережі цю норму майже виконують. Фіксована мережа під час віялових відключень працюватиме у половини абонентів, з яких перевагу мають ті, хто отримує послугу за технологією PON (Passive optical network, пасивна оптична мережа. – Ред.), яка працює у разі вимкнень електроенергії. Основні гравці ринку зобовʼязуються розвивати саме цю стійку до знеструмлень технологію", – пояснює співрозмовник.

"37% – це багато чи мало? У Київській, Рівненській, Тернопільській областях це близько 60%, а от у Києві – 9%, це критична ситуація. З чим це повʼязано? У насиченні старими технологіями, які не підтримують PON", – пояснює фахівець. Зараз, за його словами, Мінцифра активно спілкується з київськими операторами з проханням активніше розвивати мережі, деякі вже планують оновлення й активно приймають заявки на підключення нових мереж. Загалом приріст абонентів PON в Україні за минулий рік становив 28%. 

Попри готовність телеком-ринку, у Мінцифрі радять кожному громадянину підготуватися до можливих знеструмлень, щоб залишатися на звʼязку. Перше, що варто зробити, — забезпечити дім інтернетом стійким до тривалих знеструмлень. "Для цього уточніть у вашого провайдера, чи перейшов він на енергоощадні інтернет-мережі (xPON). Як ні, знайдіть найближчого до вас провайдера, який зробив це, — і подайте заявку на підключення. Щоб прискорити процес, можна скооперуватися із сусідами", – пояснює співрозмовник.

Наступний крок — придбати павербанк або інше джерело безперебійного живлення для Wi-Fi-роутера. Навіть коли оператор надає інтернет-доступ, вдома ви маєте самостійно подбати про електроживлення роутера під час знеструмлень, каже Юрій Мацик.

Про минулу зиму

Що саме допомогло втримати звʼязок минулої осені та зими? "Усе в комплексі – "старлінки", акумулятори, пересувні мобільні вежі", – відповідає Мацик. Супутниковий звʼязок був важливий на щойно деокупованих територіях. Це швидка можливість повернути людям зв’язок, коли основні мережі не працюють.

"Статистика каже, що 80% трафіку, який ми споживаємо, йде через фіксовану інтернет-мережу (Wi-Fi). І тільки 20% – через мобільну. І от в момент, коли відбувається знеструмлення на певній території, зазвичай люди перемикаються з фіксованого на мобільний інтернет, який фізично не може пропустити у п'ять разів більший потік даних", – пояснює співрозмовник. 

Це прямо залежні дві технології, які мають разом працювати. Наявність фіксованого інтернету вдома, дозволить довше бути з мобільним зв'язком. Люди зможуть зателефонувати чи написати SMS близьким, викликати екстрені служби чи дізнатися останні новини. Адже, що менше українців перемикатимуться на мобільний інтернет — то довшими будуть доступні базові станції операторів, а відповідно — буде і зв'язок. Мобільна мережа "падає" не тому, що погано будують, пояснює Мацик, а тому що вона використовує обмежений частотний ресурс, тобто працює з певними обмеженнями. 

Про звʼязок на деокупованих територіях

Минув майже рік з визволення правобережжя Херсонщини. Зараз звʼязок там забезпечують місцеві провайдери, які повернулися, оскільки "старлінки" використовуються одразу після деокупації та допомагають налагодити звʼязок. А місцеві оператори, особливо невеликі, знають свої мережі, свій ринок. Особливо стараються повернутися ті, хто мають клієнтів в інших регіонах України, тобто зберегли дохід. Вони можуть розподілити його. 

Як відбувається відновлення мереж? Перший вхід – це "старлінк". Треба пів дня, щоб його доставити та під'єднати. Далі починається процедура розмінування. ДСНС дає сигнал про те, що можна переходити до відновлення мереж, після чого заходять вже телеком-компанії. 

Хто платить за відновлення мереж

За 2022 рік до України завезли певний обсяг телеком-обладнання для відновлення, воно розподілене між провайдерами, каже Мацик. Процес розподілу координують інтернет-асоціації – приймають заявки, роздають, розподіляють, щоб був рівний підхід. Також Мінцифра комунікує з різними компаніями, які готові допомагати, і координує їх з тими, хто приймає допомогу. 

Як відбувається відновлення? Частково це те, що прийшло як допомога, частково – оператори між собою діляться, ще дещо – з запасів операторів, пояснює Мацик. Якщо запас вичерпується, є товарні кредити від постачальників. 

"Уже підписана угода з донорським європейським проєктом, який має виділити частину коштів для допомоги малим інтернет-провайдерам. Вони збирають заявки, розподіляють кошти, контролюють умови, які будуть заявлені телеком-компаніями, щоб отримати цей грант", – розповідає Мацик.