Зі Starlink все гаразд, а за рік-два Україна отримає роумінговий безвіз. Що кажуть у Мінцифрі

Через агресію Росії мільйони українців знайшли прихисток в країнах Європи. Комунікації з Україною неможливо обірвати – переселенці лишаються на звʼязку з рідними. Єдиною перепоною цьому були тарифи на роумінг в країнах ЄС. 

Цю проблему українські та європейські оператори доволі швидко вирішили, розповідає Станіслав Прибитько, директор з розвитку мобільного зв’язку Мінцифри. Тепер тарифи не відрізняються від внутрішніх українських. Наступне завдання – вступ України до єдиної роумінгової зони ЄС. 

Liga.Tech дізналася, коли Україна може увійти до вільного роумінгу ЄС, чи не завадили у SpaceX роботі Starlink та як розвивається 5G.

Як здешевшав роумінг

Європейські ціни на мобільний звʼязок значно вищі за українські. Переселенцям було б важко сплачувати, як звичайним туристам – 600-900 гривень щомісяця, зазначає Станіслав. Тому українські оператори у квітні 2022 року підписали з європейськими спільну заяву, яка зменшила в обидві сторони тарифи на мобільні послуги.

Оператори стверджують, що завдяки угоді собівартість роумінгу зменшилася приблизно на 30% і вони змогли продовжувати надавати послуги без підвищення цін для українців. Спочатку заява була підписана на три місяці, але вона постійно продовжується – за планами до кінця війни.

І хоч тарифи зменшились, європейські оператори заробляють більше – адже побільшало користувачів, мільйони у порівнянні із сотнями тисяч туристів, які приїжджали в ЄС до повномасштабної війни. До того ж українці купують локальні картки європейських операторів для певних сервісів і дають цим додатковий дохід. 

Що робити із загубленою сімкою в Європі

Вдалині від дому, де немає звичних магазинів операторів, українцям все одно можуть знадобитися їхні послуги. Наприклад, у разі втрати фізичної SIM-картки. Кожен з трійки найбільших операторів самостійно організовував цей процес, каже Прибитько. Абоненти телефонують оператору, проходять процес авторизації, а коли власника номера підтверджують – видають нову SIM-картку. Її може отримати родич або інша людина, яка потім надішле її до Європи поштою.

Але один з операторів пропонує своїм абонентам відразу навіть відправити картку поштою, що спрощує весь процес. 

Коли буде "роумінговий безвіз"

В Євросоюзі працює послуга Roam like at home, коли всі абоненти-мешканці країн ЄС, переміщуючись до країн-сусідів, залишаються у межах своїх тарифів. У послуги доволі складна історія – вона почалася 2007 року, а запустили Roam like at home лише у 2017-му.

"Україна не є членом ЄС, а лише кандидатом, і для нас це була б також довга процедура, але повномасштабне вторгнення пришвидшило ці процеси, – пояснює Прибитько. – Ми бачимо від європейців бажання нам допомагати й у цьому питанні, вони активізували взаємодією з нами".

Україна вже має перший результат у цьому напрямі. Європейська комісія нещодавно затвердила оновлений додаток до угоди про асоціацію між Україною та ЄС №17-3, де йдеться і про роумінг. Тепер цю пропозицію має схвалити Рада ЄС та рада Комітету з питань торгівлі Україна-ЄС. Після чого Україна має оновити законодавство у сфері телекому, щоб приєднатися до єдиного роумінгу. 

Завдяки угоді наша країна отримає додаткові можливості. Серед них – компенсація вартості послуг звʼязку для сімей, що не мають достатньо доходів.

"Старлінки" без проблем

Компанія SpaceX у лютому заявила про обмеження використання Starlink українськими військовими для керування дронами. У Мінцифрі не бачать зменшення працездатності обладнання Starlink. Термінали надалі використовують для повернення звʼязку, для критичної інфраструктури, транспорту та медицини. Не змінились і умови для військового використання.

Читайте також: "Потрібно вибирати". У Зеленського відреагували на часткове відключення Starlink для потреб ЗСУ

Зараз в Україні 30 000 "старлінків', 14 500 з яких надані урядом Польщі, 5000 – за сприяння американського Агентства з міжнародного розвитку USAID,  SpaceX та донорів, ще 5000 – міністрами цифрової трансформації країн ЄС, каже Прибитько. Інші термінали отримані за підтримки Space X та приватних компаній. Ще 10 000 надає Німеччина, частину з них Україна вже отримала. Ці "старлінки" допомагатимуть на деокупованих територіях та у пунктах незламності. 

Національний роумінг

Національний роумінг – можливість тимчасово користуватися мережею іншого оператора, якщо ваш не ловить, – був запущений ще у березні 2022 року для підтримки абонентів на тимчасово окупованих територіях. На Херсонщині український мобільний звʼязок надавався ще до травня, але мережу пошкоджували. Для зменшення наслідків цього запустили національний роумінг. 

Пізніше послугу використовували для деокупованих територій. Оператори щотижня відновлювали по кілька десятків базових станцій, щоб абоненти перемикалися між їхніми мережами для кращого сигналу.

З жовтня національний роумінг використовувався під час віялових відключень електроенергії. "Я одного разу застряг у ліфті. Покриття мого оператора у підʼїзді було мінімальне, тож я перемкнувся на іншого і залишався зі звʼязком упродовж години", – наводить історію співрозмовник. 

Голова Мінцифри Михайло Федоров нещодавно запускав опитування про національний роумінг – чи зберігати його після перемоги та додавати 4G. Оператори, за словами Прибитька, аргументують конкуренцією. Хоча у віддалених селищах ще до лютого 2022-го абоненти могли не мати звʼязку саме через таку конкуренцію. Бо їх оператор міг ще не покрити звʼязком деякі села, і подорожуючі не мали змоги навіть зателефонувати.

Робота цієї послуги важлива у селах, де операторам невигідно встановлювати багато базових станцій для дуже якісного звʼязку. Також ця послуга, як вважає Прибитько, буде корисною під час відновлення звʼязку на деокупованих територіях. 

5G буде

Питання розгортання мереж 5G в Україні досі актуальне попри війну. Але для запуску потрібен час, каже наш співрозмовник, оскільки треба підготуватись до проведення аукціонів на частоти.

Перший момент – компанії, які надають послуги телебачення, займають один з діапазонів, необхідних для запуску 5G, підкреслює Прибитько. Треба їх перевести на нижчі частоти та вивільнити діапазон 700 МГц. 

Також треба провести наукові роботи, щоб впевнитися, що мобільний звʼязок не заважатиме військовим для використання їхнього обладнання. Зараз Мінцифра з Держспецзвʼязку опрацьовують можливість проведення теоретичної роботи в діапазоні 3,5 ГГц. 

Після завершення війни відбудеться другий етап – це буде практична робота, заміри для підтвердження розрахунків – чи не створюються перешкоди для військових користувачів. Але для цього треба залучити військове обладнання, яке зараз не може використовуватися для інших цілей, ніж безпека й оборона.