RU

Що було в тренді в українському IT: підсумки 2021 року від експертів ринку

Що було в тренді в українському IT: підсумки 2021 року від експертів ринку - Фото
Фото - unsplash.com
20.12.2021, 19:00

Ухвалення закону про оподаткування Дія Сity, швидке зростання та дедалі більше інтересу до українських стартапів з боку закордонних фондів. Разом з експертами IT-сфери згадували, що було у тренді у 2021 році, як це впливало на ринок і чого нам чекати у майбутньому.

Бізнес-процеси: жорстка конкуренція за людей

Зростання ринку та нестача людського капіталу

Степан Веселовський, CEO Львівського IT Кластера називає 2021 рік роком зростання – доволі швидкого, динамічного, якщо порівнювати з останніми десятьма роками. Однак це виявило певні труднощі.

"Про це говорили і раніше. А 2021 рік оголив цю проблему і зробив також відчутною для інших індустрій. Крім розробників IT-компанії шукали PR-менеджерів, маркетологів тощо. Відповідно, забирали людей з інших ринків. Тим, у кого бізнес не в IT, стало важче наймати хороших фахівців зі знанням англійської мови. Це тренд, тому що до цього IT було окремою індустрією, яка у своїй вертикалі розвивалася, зростала, але впливу на ринок праці інших фахівців не мала, – пояснює Веселовський.

Євген Нагель, адміністративний директор компанії Gismart також зазначає про якісне та кількісне зростання ринку з кадрів та конкуренції. Це лише підтверджує статистика – у 2019 році IT-індустрія в Україні налічувала близько 150-180 тисяч осіб, а сьогодні це близько 400 тисяч.

Як зазначає Веселовський, IT-бізнес – це частина глобальної економіки, а за наших спеціалістів конкурують міжнародні компанії. Ремоут – як тренд ще 2020 року – це лише посилив. Багатонаціональні компанії – тепер буденність.

"Ти можеш наймати людей з усього світу і мати досвід праці не лише локального ринку. Мені здається, це прийде у кожен бізнес – банки, телеком-оператори", – вважає Веселовський. - Всі бізнеси стають технологічними компаніями – ти йдеш в "цифру" або вмираєш. З кожним роком це опускається дедалі нижче – аж до малих підприємців".

Перехід від аутсорсингу до продуктових компаній

"Основний тренд – це те, що Україна зараз на шляху великої трансформації – переходу від аутсорсингу до продуктових компаній. Наші фахівці навчилися розуміти, як працює ринок, і починають створювати власні стартапи замість того, щоб працювати на інших. Вони навчаються, збирають власні команди, розробляють рішення, що розв’язують конкретні проблеми", – розповідає Костянтин Євтушенко, керуючий партнер інноваційного парку UNIT.City.

Один із успішних прикладів, який він називає, – Gitlab. Але це далеко не єдина історія – їх стає дедалі більше щороку.

Про це також говорить Вероніка Корж, співзасновниця wodinsight, генеральна партнерка Sigma Software Labs, партнерка SID fund Venture Partners.

"Вже зараз в Україні з'являється дуже багато фінансових та data science стартапів. Наприклад, Finmap – сервіс для фінансового обліку малого підприємництва, datrics.ai – no-code сервіс для аналітики даних, яких зараз дуже багато у світі, а ось спеціалістів мало. Ми нещодавно інвестували в обидва стартапа, які дуже швидко зростають в Україні. Таких продуктів буде ще більше, тому що Україна потребує рішень. Ти не завжди можеш знайти їх на світовому ринку, тому що є свої внутрішні особливості процесів та податкова система", – пояснює Корж.

Підписуйтесь на LIGA.Tech у Telegram: тільки важливе

Прискорена цифровізація законодавчих процесів

Застосунок та сайт "Дія" вперше презентували у 2019 році, а офіційно запустили у 2020 році. Проте саме 2021 рік став революційним для цифровізації законодавчих процесів.

"Для України це дуже важливо, – зазначає про цей тренд Костянтин Євтушенко. – Потрібно віддати належне Міністерству цифрової трансформації, а також іншим державним органам, зокрема, Українському фонду стартапів, які роблять дуже багато, щоби цифрова трансформація в країні все ж таки відбулася. Тільки уявіть – 13 млн користувачів з постійним приростом по 50 тисяч на день – це надзвичайно багато говорить про зручність програми "Дія", яка оптимізує таку величезну кількість державних послуг".

Степан Веселовський зазначає, що з користувацької точки зору наші цифрові послуги інколи навіть більш зручні та якісні, ніж в інших європейських країнах, тому є всі шанси для того, щоб Україна стала крутішою, ніж Естонія – найбільш відомий нам приклад цифрової держави. 

Підписання закону Дія City

На думку Євгена Нагеля, підписання закону Дія City стало однією з найважливіших подій на українському IT-ринку за 2021 рік, яке, ймовірно, надасть йому додаткового імпульсу надалі.

Своєю чергою Степан Веселовський сподівається, що наступного року Мінцифри з такою самою енергією візьметься за розвиток IT освіти.

"Правовий режим Дія City постійно був в інформаційному просторі, але ми до кінця не розуміли, що вийде з цієї комунікації. І зараз не розуміємо. Попри те, що цими днями цей податковий закон був ухвалений. Таке враження, що вся енергія Міністерства цифрової трансформації пішла на Дія City. Хотілося би, щоб підготовка IT-кадрів не була другорядною комунікацією. Я не чув, щоби хтось говорив: цей правовий режим не дозволяє нам зростати. Натомість усі власники компаній кажуть: ми можемо зростати і на 100, і на 200 відсотків, але, на жаль, обмежені ринком праці", – вважає Веселовський.

Стартапи: 70% інвестицій у п'яти стартапів

За словами директора Українського фонду стартапів Павла Карташова, базуючись на останньому звіті від UVCA та Kreston Ukraine Ukraine venture capital and private equity markets- 2020, який охоплює минулий рік плюс перші вісім місяців поточного, інвестори виокремити наступні тренди:

Фокус на software

Ключовою тенденцією є те, що увага зосереджена на проєктах, пов'язаних із програмним забезпеченням. Здебільшого це пояснюється обмеженнями через всім відому пандемію. Такі проєкти не вимагають фізичної присутності та не створюють прив'язки до фізичних активів, що робить їх зручними об'єктами інвестування за поточних обставин.

Закордонні фонди виявляють дедалі більше інтересу до України

Інтерес до країн Східної Європи (включно з Україною) зростає серед іноземних інвестиційних фондів. В результаті вони відкривають свої офіси в таких країнах та оцінюють здійсненність інвестиційних цілей, тим самим сприяючи розвитку регіональних ринків венчурного капіталу та прямих інвестицій.

Висока концентрація інвестицій

Обсяг інвестицій, які залучаються стартапами, зростає щороку. Однак основна частка цих інвестицій (до 70%) припадає на п'ять стартапів, які вже знаходяться на більш пізніх стадіях інвестування.

Поліпшується якість самих стартапів

З 2019 року кількість стартапів, що пройшли закордонні акселераційні програми, значно зросла. Такі стартапи знають, як побудувати стосунки з інвестором та як викликати в нього інтерес.

Зростає інтерес до так званих smart money

Останніми роками стартапи переважно цікавилися фандрайзингом. В даний час вони очікують від інвестора додаткової цінності, через досвід і контакти, які можуть полегшити запуск їхнього бізнесу і стимулювання продажу.

Технології: Хайп навколо блокчейну та попит на космос

Блокчейн

Костянтин Євтушенко виділяє такий тренд як активне використання блокчейн-технологій та широке поширення WEB 3.0.

"Україна в цьому питанні – серед лідерів із залучення криптовалюти та всього, що пов'язано з цифровими активами. До того ж, зміни почали відбуватися і на законодавчому рівні: ініційований закон про цифрові активи, який, ми сподіваємось, незабаром буде ухвалений. Для нас це шанс відкрити величезну індустрію: не наздоганяти конкурентів, а просто бути першими", – вважає керуючий партнер інноваційного парку UNIT.City.

Павло Карташов, директор Українського фонду стартапів, зазначає, що блокчейн, який демонстрував велику активність минулого року, загальмувався цього року.

"Це здивувало. Блокчейн, машинне навчання та штучний інтелект завжди йшли нога в ногу і являли собою своєрідну "святу трійцю" XXI століття, але в Україні блокчейн відвалився, що дивно, бо це актуальна технологія, коли мова заходить про цифровізацію чогось. Ми ніколи не отримували багато заявок у цьому напрямку, хоча є активне ком'юніті", – зазначає Карташов.

Штучний інтелект та машинне навчання

"Хайп навколо них не згасає і впевнений, що це триватиме в новому році, – вважає Карташов. – Дані технології знаходять застосування в найнезвичайніших місцях, що дозволяє відкривати нові ніші на ринках. Буквально минулої п'ятниці, 10 грудня, один з наших випускників , стартап Postello, за допомогою AI навіть написав спіч для Михайла Федорова.

Також він зазначає про потяг до Edtech, очевидний через пандемію та масовий перехід на онлайн-освіту.

"Агросектор, як і блокчейн, зменшив темпи, хоча тема землі актуальна через нещодавнє відкриття ринку землі. Цікаве спостереження: за нашою інформацією, більшість агростартапів знаходяться не в загальновідомих кластерах (Київ, Львів, Харків або Дніпро), а в регіонах, серед яких виділяється Вінниця. Можлива відповідь, чому зменшилася кількість агростартапів, – їхня своєрідна ізольованість та акцент на локальний ринок у межах регіону. Ми думаємо, що не вистачає інформації про інструменти залучення грошей серед цієї категорії", – каже Карташов.

Попит на космічні технології

"До нас звертаються фонди із запитом на все, що пов'язано з космічними технологіями. Вони готові вкладати великі суми у розробку. Сфера космічних технологій дорога, тому інвестування починається з мільйонів доларів. Мені здається, всі зараз дуже пильно дивляться на Україну, тому що знають: у нас сильна технічна база, дослідницька школа, але грошей не вистачає", – розповідає Вероніка Корж.

За приклад вона наводить український стартап Promin Aerospace, який нещодавно закрив великий раунд – на $500 тисяч:

"Вони виробляють двигуни для надлегких ракет. У них інвестував український фонд QPDigital. Думаю, це лише початок".

Підписуйтесь на LIGA.Tech у Facebook: головні новини про технології

Гроші: Чек для стартапів – до $5 млн

Ще один графік від Українського фонду стартапів демонструє тренди інвестицій. Це зріз за категоріями наших стартапів, які у 2021 році залучили гроші від венчурних фондів, "ангелів" тощо. Мінімальний чек – 100 тисяч євро. Максимальний – майже $5 млн. Як бачимо, і тут виділився штучний інтелект, Edtech і Fintech, які згадувалися на самому початку.

"FinTech, GameDev, HealthTech, BioTech, IT та Technology. Згідно з консенсусом, серед українських інвесторів ця п'ятірка – найбільш перспективні індустрії на сьогоднішній день", – говорить Карташов.

Як зазначають в Українському фонді стартапів, конкретніші цифри, хто скільки і коли залучив, підрахують уже наступного року.

Вероніка Корж, як співзасновниця стартапу wodinsight, зізнається: щоби залучити гроші від закордонних інвесторів – у тебе має бути, наприклад, американська компанія з американським рахунком у банку. Зараз ця ситуація змінюється в Україні – й, можливо, вже зовсім скоро можно буде отримувати гроші на українські компанії, які інкорпоруються саме тут. Тож її тішить поява нових фондів стартапів – з українськими людьми та грошима.

"Тобі не потрібно шукати фінансування по всьому світу, тому що його можна отримати тут. Зараз гроші, вкладені в українські стартапи західними інвесторами, не залишаються в Україні. Будь-який стартап інкорпорується за кордоном. Але нещодавно був ухвалений закон Дія City, який має надати такі можливості, однак на це потрібен час, доки люди повірять, поки наша пільгова система, інтелектуальне право почнуть працювати. Але, гадаю, 5-10 років – і ми це змінимо".

Експертка сподівається, що Україна зможе повторити історію Ізраїлю та стати стартап-nation:

"Держава їм дуже допомагала – давала багато грошей, щоби люди не боялися і робили цей бізнес. Зараз в Україні таке теж відбувається. Український фонд стартапів вже понад два мільйони інвестував у стартапи. І стартапи приходять і приходять. Тому, мені здається, цей процес запустився".

Читайте також

Ольга Ліцкевич
Ольга Ліцкевич
кореспондентка LIGA.Tech
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини