Що не так із уроками інформатики в Україні

"У 3-му класі наші діти досі навчаються відкривати вкладки та користуватися Paint", "Дивимося на інформатиці мультики", "Розв'язують кросворди у додаткових зошитах", "Вчаться, як працювати у Windows 95", "На клас із 25 учнів – 8 комп'ютерів. У паперових зошитах навчаються, як їх вмикати/вимикати", "У 6 та 7 класі розповідали, як надіслати листа через ukr.net".

Такий вигляд мають відгуки звичайних батьків та учнів про сучасні уроки інформатики. Вчителі визнають: цей предмет один із найскладніших у шкільній програмі. Педагогам потрібно постійно оновлювати знання, підручники застарівають до виходу з друку, а рівень учнів дуже відрізняється: деякі сидять із гаджетами в руках з пелюшок, інших захищають від небезпек інтернету до останнього.

Liga.Tech з'ясовувала, що відбувається на уроках інформатики та як можна їх покращити.

Яких знань бракує учням

Не дають практичних навичок

Багато батьків та дітей нарікають на те, що їм не вистачає насамперед практичних навичок.

"На комп'ютері донька не розуміється. Про елементарні речі запитувала мене: як створити або скопіювати документ, працювати над презентацією. Я не знаю, як їм викладали цю інформатику, але вона нічого не вміє", – розповідає Ольга Халепа із села Яковлівка, Харківської області.

До 7 класу її донька навчалася у сільській школі, де інформатику викладав учитель молодших класів, тож знань практично не давали. Зараз перейшла до опорної школи (такі школи вважають головними у територіальній громаді, оскільки там найвищий рівень успішності та найкращі умови для навчання), ходить до 8 класу. На уроках програмують Python, заняттями задоволена.

На той факт, що цифровій грамотності не приділяють достатньо часу, скаржаться й інші. Як працювати з вордівськими файлами та відформатувати реферат – батькам часто доводиться вчити дітей самостійно.

З батьками згоден Олександр Жук – учитель інформатики із Запоріжжя, найкращий педагог-новатор України 2018 року, за версією Global Teacher Prize Ukraine.

"Я вважаю комп'ютерну грамотність необхідною, тому що діти мають вміти оформлювати свої роботи, використовувати її в побуті, вести документообіг. Наприклад, ми з дітьми розбираємо, як сплатити комуналку, подати показники лічильника, зареєструватися на різних сайтах, оформити квитки. Це теж навички, потрібні у 21 столітті, і цьому варто приділяти час", – каже вчитель.

• Застарілі технології

Водночас батьки дітей, які планують продовжувати кар'єру в IT, нарікають, що на уроках витрачають час на вивчення мов програмування та технологій, які наразі не актуальні.

"Нам довелося змінити школу, тому що у попередній не вивчали жодної мови програмування, навіть примітивного LAZARUS", – каже Ірина, мама 11-класника, який у майбутньому хоче стати інженером програмного забезпечення.

"Довго сміялася, коли дізналася, що донька у 6-му класі малювала колобка в Paint. І отримала за це 9 балів", – обурюються батьки, які вчилися працювати у цій програмі, коли ще самі були школярами.

Підручники більше не актуальні

Дивує і зміст самих підручників. Наприклад, в одній із книг за 5 клас можна зустріти параграф "Як скопіювати теку", а серед завдань – "Зайти на сайт Національної бібліотеки для дітей та вивчити інформацію про читацькі об'єднання". Це не зовсім те, що хотілося би бачити у цьому віці на сучасному уроці про технології.

Проте наші співрозмовники-вчителі запевняють, що орієнтуватись тільки на зміст підручників не варто.

Сергій Дзюба викладав інформатику упродовж 20 років. Зараз він є співзасновником навчального STEM-центру Сократ, також є членом Експертно-дорадчого комітету з цифрових технологій в освіті, створеного при МОН. Ці 20 років він майже не використовував підручники інформатики, які були на той час.

"Ми з колегами створювали власні матеріали або використовували англомовні. Поки щось з'являється українською мовою – технології вже застарівають", – розповідає Дзюба.

Тепер Дзюба є членом експертної групи, яка рецензує програми, навчальні посібники, підручники з інформатики.

"Цього місяця проводив експертизу двох книг. Підручники є. І досить непогані. Скажімо так, спосіб подання інформації змінився, але такого, щоб вони були написані цікаво, я не відчуваю. Мотивація вчителів та дітей до використання таких підручників дуже низька", – пояснює експерт.

Кадрова проблема

Вчителям інформатики постійно потрібно оновлювати знання, які за три роки застарівають. Це постійний процес навчання та перекваліфікації.

"На жаль, більшість учителів – це не молодь, а стара гвардія, яка має талант до викладання, але мотивація набувати нових навичок дуже мала. У більшості випадків першим пріоритетом є сім'я, потім школа, класне керівництво і вже далі самоосвіта", – каже Дзюба.

У навчальному STEM-центрі Сократ, яким він тепер керує, проходять практику студенти двох вищих навчальних закладів, що навчають учителів інформатики, але їхня мотивація дуже низька. "70 відсотків випускників не залишаються у сфері освіти", – каже Дзюба.

Нестача обладнання

Ще одна проблема – технічне оснащення шкіл.

"Комп'ютерним класом початкова школа була не забезпечена. Щось розповідали та показували за підручником, вибірково виконували письмові завдання у зошиті: переписати, виконати логічне завдання – розкласти слова за алфавітом тощо", – розповідає Ірина, мама двох синів, 5-й та 11-й клас. Вони мешкають у невеликому місті на сході України. За її словами, на уроках сину було нецікаво, тому знання переймав від старшого брата та з ігрових програм. 

Олександр Жук також зізнається, що у багатьох його класах діти сидять двоє за одним комп'ютером. Звичайно, це не дає учневі того багажу знань, який він мав би опанувати, працюючи самостійно.

Навіть якщо клас повністю оснащено, виникає питання вивчення більш сучасних технологій – прикладні, лабораторні роботи виконати неможливо тому, що у школі немає відповідної техніки.

"У новій школі сина в 10 класі почали вивчати програму "Вступ до інтернету речей" і брали участь у хакатоні на цю тему, – розповідає мама старшокласника Олена. Проте виявилося, що всі наявні прилади застаріли, їх недостатньо, вони з чогось адаптовані або є власністю самого вчителя інформатики та їх мало для всього класу, що дуже ускладнює процес конкуренції та якості, а також самого розуміння, чим ти займаєшся.

Що допоможе зробити уроки цікавими

Розпочати зміни знизу

За словами Сергія Дзюби, є державний стандарт, у межах якого розробляється програма. І сказати, що він сучасний, можна лише певною мірою. У багатьох київських школах, як і раніше, використовують мову Pascal для навчання. Колись вона була дуже зручною, але на сьогодні підходи та технології вже інші. Використовувати застарілі методи неправильно. Але наявну бюрократичну систему важко подолати, щоб внести зміни до навчального процесу.

"Звичайно, з'являються різні проєкти. Є портал Дія. Цифрова освіта, на якому виходять різні навчальні серіали, є цифрограми (тести цифрової грамотності) для вчителя. Але це не систематичні заходи. Ефект для звичайного вчителя, який працює у звичайній українській школі, дуже низький", – каже Дзюба.

Педагог вважає, що зміни легше починати знизу, а не згори – у якомусь конкретному навчальному закладі, ніж у всій країні. І велику роль тут відіграє особистість вчителя.

Використання онлайн-ресурсів

Замість підручників Сергій Дзюба радить колегам використати навчальні онлайн-сервіси (code.org, groklearning.org, Prometheus, Coursera, edx). Вони дуже якісні. Інформація там подається цікаво, з коротким відео, практичними завданнями, тестами. Швидко змінити/оновити зміст підручника практично неможливо. А діти постійно потребують нової інформації – адже технології змінюються.

Олександр Жук у коментарях Liga.Tech також визнає: немає підручника, оптимального для цього конкретного класу чи програми. Їх можна використовувати, але найчастіше доводиться виходити за межі та шукати інформацію самому.

Бути у тренді

Викладач інформатики завжди повинен розуміти, що відбувається за межами навчального закладу, шукати інновації та застосовувати їх під час уроків. Олександр Жук спростовує думку, що це забирає занадто багато часу.

"Не потрібно виділяти 5 годин на день. Наприклад, я їду містом у маршрутці, відкриваю смартфон – і мені автоматично в новинах ця інформація випадає. Якщо цікавишся технологіями – штучний інтелект вже автоматично тобі їх видає", – каже Жук.

Також він радить колегам стежити за сторінками IT-шкіл, які часто викладають корисні застосунки, відвідувати технологічні виставки. У TikTok також можна побачити ноу-хау, які можна використати з дітьми. Наприклад, Animated drawings – програма, яка дозволяє завантажити ваш малюнок та зробити з нього мультфільм. Це займає секунди, але справді працює.

Ще один важливий момент – слухати самих учнів. Якщо їм зараз цікаво NFT, варто розширювати і свої горизонти.

Що ще можна зробити

Проблему з комп'ютерним обладнанням незабаром може вирішити Нова українська школа. Масштабна реформа середньої освіти, яку розпочато 2017 року, передбачає закупівлю сучасного технічного обладнання. Перші учні НУШ зараз у 4 класі.

"Якщо все рухатиметься у тому ж напрямку, через 5 років ми дійдемо до того, що кожен учень матиме повноцінне робоче місце. Зараз у мене в класі 10 комп'ютерів, і всі 10 вже застарілі", – каже Олександр Жук.

На жаль, кошти із державних програм технічного оснащення шкіл не завжди витрачаються раціонально. До всіх шкіл НУШ постачають проєктори, дошки, ноутбуки. Але якщо в школі вже було добре облаштоване робоче місце вчителя? Буває, дають техніку, яка на рівень нижча за якість, ніж та  що уже є. І що робити? Доводиться демонтувати якісне, поставити менш якісне. Інакше це нецільове використання державних коштів.

Обрати безпосередньо те, що потрібно школі, ні адміністрація, ні вчитель здебільшого не може.

Проте мало оновити комп'ютерну базу. Через деякий час обладнання – клавіатури, мишки – стає недієздатним. Шукати способи їх придбати доводиться самому вчителю. "Пробую через гранти, знайомих, які мають можливості", – зізнається Жук

Ще одна проблема полягає в тому, що у 80% шкіл інтернет на дуже низькому рівні. "Дайте дітям інтернет, дайте використати власні ноутбуки. І проблему технічного оснащення на певний відсоток буде вирішено", – вважає Дзюба.

Чи допоможуть школі вчителі-айтішники?

У грудні 2021 року Мінцифри та МОН презентували дорожню карту реформування ІТ-освіти. Серед її пунктів – так звана інтернатура для айтішників. Її мета – підвищити рівень викладання математики, інформатики та STEM-дисциплін у школі, залучаючи спеціалістів-практиків. Як розповіли нам у Мінцифри, охочі вже зараз можуть звертатися до навчальних закладів. Програма для інтернів складається відповідальним викладачем школи, а деталі прописані у положенні "Положення МОН про педагогічну інтернатуру".

Олександр Жук підтримує цю ініціативу, але вважає, що IT-фахівців є сенс брати до шкіл, де учні мають відповідний потенціал, а інформатику вивчають чотири-п'ять разів на тиждень.

"Я знаю кількох педагогів, які поєднують роботу в IT зі школою. Вони працюють у старших класах і дають ті практичні навички, які стануть у пригоді за межами школи. У них дуже хороші результати. Але якщо айтішнику дати гуманітарний клас – він не почуватиметься реалізованим і захоче за рік звідти піти", – каже Жук. До того ж це не вирішує проблему, яка існує у невеликих населених пунктах. Сьогодні інформатику у селах найчастіше викладають вчителі, які поєднують одразу декілька предметів.

Що далі?

На 2022 рік Мінцифри та МОН запланували оновлення на предмет "Інформатика". Міжвідомча робоча група має до 15 березня 2022 року розробити нові навчальні програми та подати їх до МОН до 1 червня 2022 року для отримання грифів.

"Предмет має відповідати вмінням сучасних дітей, а не відбирати в них інтерес до технологій через програму, яка застаріла років на 20", – каже голова Мінцифри Михайло Федоров.

Ми звернулися із запитом до МОН, проте у встановлений законодавством термін на наші запитання у пресслужбі так і не відповіли.