Як українські IT-компанії наймають на роботу під час війни

Liga.Tech поспілкувалася з представниками IT-компаній та експертами галузі, щоби з'ясувати, як війна вплинула на кількість проєктів, вакансій та зарплати IT-спеціалістів. 

Кількість вакансій в IT скоротилася на 40%

З початком повномасштабної війни вакансій стає менше, а кількість охочих їх зайняти зросла в рази. Про це говорить Владислав Савченко, президент "Європейської асоціації програмної інженерії" EASE. 

"Війна змінила IT-ринок і є такі кейси, коли у деяких компаній "on the bench" (в очікування нових проєктів. – Ред.) цілі команди. А така історія є вбивчою, адже компанії не можуть це оплачувати. Замовлення скоротилися, проєкти на паузі або закрилися", – розповідає Савченко.  

Водночас Україна на перших шпальтах усіх ЗМІ. Її пізнають з різних сторін. Зокрема, пишуть про підприємства, які продовжують роботу під час війни. За словами Савченко, багато хто вражений стійкістю українців та пропонує підтримку під час перемовин з іноземними замовниками.

"Відповідаючи на їхні запитання, чим нам допомогти, пропонуємо взяти наші команди на роботу", – говорить Савченко. 

"Після 24 лютого кількість вакансій в ІТ-сфері скоротилася на понад 40%. Деякі компанії тимчасово призупинили найм. Проте, на п’ятий тиждень війни, бачу, що компанії здебільшого адаптувались до роботи в нових умовах. Знову почали з’являтися вакансії, але, звісно, не така сама кількість, як до війни", – каже керівник Львівського IT Кластера Степан Веселовський. 

Проте він наголошує, що ІТ-індустрія зараз дуже згуртована і дбає про своїх. Компанії, які через війну частково релокувалися за кордон і там відкрили офіси, насамперед зацікавлені в наймі українців: і тих, хто теж змушений був виїхати за кордон, і тих, хто залишився в Україні та може працювати дистанційно.

"Основна цінність ІТ-галузі – це люди. Тому не думаю, що ми найближчим часом спостерігатимемо масові скорочення. Звісно, найм буде не таким активним, як колись. Але робота буде, компанії працюють, замовлення надходять. ІТ-індустрія сьогодні повинна працювати із подвійною віддачею. Це питання обороноздатності країни, як на мене", – вважає Веселовський. 

Владислав Савченко додає, що трохи стабілізувати ситуацію на українському ринку допомагає те, що багато компаній відмовляються від субпідрядників у Білорусі та РФ. 

"Є дедалі більше запитів на цілі команди  по 3-15 людей", – розповідає експерт. 

Щоби зкомунікувати такі команди із замовниками, Європейська асоціація програмної інженерії створила платформу EASE Work. 

"У EASE багато міжнародних партнерів, а в Україні є вільний IT-ресурс, який потребує не донатів, а стабільної роботи. Ми ретельно перевіряємо кожне резюме, яке потрапляє на наш сервіс, тому можемо поручитися за спеціалістів та якість їхньої роботи. Загалом для тих, хто справді хоче працювати та бути корисним, – двері завжди відчинені", – каже Савченко. 

Як зараз наймають в компаніях

Найбільший IT-роботодавець України – компанія EPAM – наразі призупинила процеси, пов’язані із залученням нових талантів до команди. Повернутися до звичного ритму вони планують після перемоги України та просять кандидатів із розумінням поставитися до таких дій компанії. Про це Liga.Tech розповів Антон Фількевич, старший директор, керівник команди залучення талантів в Україні, Болгарії, Румунії та Іспанії. 

Нещодавно компанія Intellias повідомила, що відкриває офіси трьох містах Польщі: Варшаві, Вроцлаві та Гданську. Відкриття нових розробницьких центрів заплановане на квітень-травень 2022 року. Проте, як повідомили нам у компанії, попри складну ситуацію, Intellias також продовжує свій розвиток в Україні.

"На сьогодні в компанії відкрито близько 250 вакансій. І приблизно на чверть з цих позицій ми плануємо найняти українських спеціалістів та спеціалісток. Зокрема, це делівері ролі. Ми продовжуємо наймати нових працівників на такі позиції як .Net, Java, Front-End Developers, DevOps, Business Analysts та AQAs", – розповідають в Intellias. 

ISsoft Ukraine зараз має 30 відкритих вакансій. Це менше ніж було до війни. Наприклад, кількість вакансій для Junior і Trainee позицій суттєво зменшилась. Проте є запит на розробників, а для Middle Java розробників він навіть виріс.

"Клієнти продовжують розвивати свої проєкти, ми відкриваємо нові вакансії", – каже Віта Котлярова, Lead Recruiter в ISsoft Ukraine. 

За її словами, активних кандидатів стало більше. Це видно за відгуками, які отримуємо з DOU та нашого сайту. 

"Не кожен IT-бізнес витримує ці складні часи війни. Для людей зараз дуже важлива стабільність, тому і виходити на роботу вони готові вже наступного дня. Ми зі свого боку робимо усе можливе, щоби новий працівник приступив до роботи якомога швидше", – розповідає Котлярова і додає, що складніше зараз стало знайти роботу тим, хто не знає англійської чи знає її погано. 

У компанії Intellias, зокрема, зазначають, що загальна кількість кандидатів, які готові до перемовин, зменшилась. Частина не розглядає зовсім або поставила на паузу розгляд нових пропозицій. 

"Загалом дефіцит IT-кадрів залишається на високому рівні, але ринок видозмінюється і компаніям необхідно адаптуватися до нових реалій", – кажуть у компанїї. 

Як війна вплине на зарплати IT-спеціалістів

Степан Веселовський нагадує, що динаміка росту зарплат в ІТ-сфері була хорошою. За даними ІТ Research 6.0, медіана по зарплаті у Львові у 2021 році становила $2102 проти $1723 в 2020 році.

"Звісно, війна вплине на ці показники", – каже керівник Львівського IT Кластера.

Проте він не вважає що в українській IT-сфері загрожують карколомні скорочення чи урізання зарплат. Переважна більшість клієнтів в ІТ-сфері з-за кордону. Це означає, що компанії можуть вести нормальну ділову активність, а тому – платити зарплати та податки. 

"Відповідно до результатів опитування порталу djinni, в Україні в березні середній рівень зарплат загалом по ринку зберігається на високому рівні і навіть демонструє незначне зростання", – зазначають в Intellias.

Як на ринок впливає релокейт та призов спеціалістів 

Поки що немає статистики, скільки саме ІТ-спеціалістів тимчасово переїхали в більш безпечні регіони України або за кордон. 

"Ми готуємо дослідження ІT Research Resilience-2022, яке буде сфокусоване на аналізі ІТ-ринку Львівщини та інших регіонів, куди переїхали ІТ-компанії через війну", – розповідає Степан Веселовський.  

На його думку, лише після цих результатів можна буде говорити про масовість релокейту, зокрема за кордон, та його вплив на ринок. Веселовський припускає, що у Львові та області нині зосереджено 70 000 – 100 000 ІТ-спеціалістів.

"Не думаю, що стільки ж виїхало за кордон. Загалом поїхали жінки з дітьми. Спеціалістки продовжують працювати дистанційно", – каже Веселовський.

Підписуйтесь на LIGA.Tech у Telegram: тільки важливе

Щодо призову з 4 березня до 7 березня 2022 року – понад тисяча працівників з компаній-учасниць Кластера були призвані до лав ЗСУ або долучилися до ТрО. На військовий облік взято 1710 осіб. Про це йдеться в результатах останнього дослідження IT Research Monitoring. 

"Звісно, відсутність кожного відчутна для компанії. Проте ІТ-сфера почала готуватися до повномасштабної війни задовго до її початку. Впевнений, що під час розробки BCP-планів компанії врахували той факт, що хтось із працівників може бути призваний чи мобілізований", – каже Веселовський. 

В ЕPAM також вважають, що релокейт та мобілізація поки не мають суттєвого впливу на ринок праці. А в Intellias послалися на результати опитувань порталу djinni. Згідно зи яким з України внаслідок війни з Росією релокувалися за кордон приблизно 25 тисяч технічних спеціалістів. Більшість з них прибула до Польщі.

"Конкуренція між компаніями на глобальному та українському ринку ІТ-талантів зростає та дедалі відчутнішим стає дефіцит кадрів. Найімовірніше, ринок суттєво трансформується під впливом конкуренції та глобалізації, з’являться нові джерела та можливості для найму", – кажуть в Intellias.

Які перспективи у спеціалістів всередині країни

"Сильний ІТ-сектор в Україні зараз фактично стоїть на роздоріжжі: українські замовники згортають проєкти, бо не мають чим платити, а закордонні – бояться наймати українські команди через нестабільну геополітичну ситуацію. Якщо у ситуації з українським ринком ми нічого не можемо вдіяти, ми розуміємо, які економічні втрати зазнає війна, то із західними замовниками треба комунікувати", – говорить Владислав Савченко з EASE. 

Їхня асоціація зараз складається з 47 міжнародних IT-компаній, більшість яких є вихідцями з України. Через нестачу фінансування кілька компаній-резидентів закрилися.

"Ми в EASE активно шукали формати роботи, які були б актуальні зараз: пошук житла, допомога з релокейтом по Україні та за кордон, фінансові операції та обмін валют, психологічна допомога командам, обмін ресурсами та вільними кадрами всередині спільноти, залучення нових клієнтів", – каже Савченко.

За його словами, партнери прийняли їхню сторону і вони продовжують працювати далі.

Які ризики існують для IT найближчим часом

"ІТ-галузь в Україні останніми роками показує неймовірні показники росту. В галузі працює понад 300 тисяч спеціалістів. Експорт IT-послуг приніс в українську економіку за підсумками 2021 року понад $6,8 млрд. Технологічна сфера в лідерах експорту після агропромислового комплексу та металургії", – каже Степан Веселовський. 

Зараз, коли тисячі різних бізнесів зупинили роботу, ІТ-галузь, наголошує Веселовський, стала однією з опорних для української економіки.

"У роботі з замовниками (багато з яких, до слова, захоплені стійкістю українців та наших розробників) зберігається позитивна стабільність. Практично всі клієнти продовжують співпрацю без перегляду умов, за деякими напрямами є зростання обсягів роботи", – каже Антон Фількевич з EPAM. 

Проте невідомо, як довго триватиме ця емоційна підтримка від клієнтів. Тому IT-спільнота усвідомлює, що всі можливі ризики треба покривати діями. За словами Степан Веселовського, поки вони бачать три основні ризики:

1. Відсутність інтернету.

Цим питанням у Західному регіоні опікується якраз Львівський ІТ Кластер. Минулого тижня вони отримали першу партію терміналів Starlink, яку закупив Кластер. Це результат спільної ініціативи їхньої спільноти з підрозділом компанії SpaceX.  

"Маємо випадки, коли клієнти продовжили роботу з українськими компаніями, бо дізнались про цей проєкт і те, що у нас є резервний доступ до інтернет-зв’язку", – зізнається експерт. 

2. Безпека працівників. 

Клієнтам важливо бачити, що працівники перебувають  у безпечних регіонах. У цьому аспекті, західний регіон, попри все, перебуває у відносно безпечній зоні. Великого ризику, загрози життю людей тут немає.

3. Масова мобілізація. 

Замовники мають бути певними в тому, що в нас є кому працювати. 

"Щодо цього, то я впевнений, що буде досягнутий компроміс. ІТ-сфера зараз може дати дуже багато для економіки країни. На Львівщині наша індустрія понад 10 років є стратегічним напрямом розвитку економіки", – каже Веселовський. 

Хоча іноземні партнери бояться, що війна впливає ефективність роботи, на щастя, це не зовсім так.

"Загалом українське IT виявилося дуже стресостійким, крім окремих випадків. Якщо ви до цього працювали із західним ринком, у вас хороша репутація і ви вміло спілкуєтеся з партнерами та пояснюєте, що війна ніяк не впливає на вашу ефективність у роботі та якщо це дійсно так, тоді у вас проблем немає", – каже Владислав Савченко. 

Українські компанії намагаються максимально убезпечити своїх працівників, організувати релокейт, надати можливість бути зі стабільним зв'язком.

"За такого розкладу навіть війна, яка чіпляє без перебільшення всі області, не заважає ІТ-компаніям продовжувати якісно надавати свої послуги. Головне, як я вже говорив, постійна комунікація із закордонними клієнтами", – підсумовує Савченко.