Регіони хочуть бронювати айтівців від призову. З'ясували, що про це кажуть юристи та Мінцифри
Фото: carpathia.gov.ua

Питання бронювання військовозобов'язаних IT-спеціалістів обговорюється з перших днів війни. Спочатку в Мережі поширили лист голови Мінцифри Михайла Федорова, в якому він запропонував не мобілізовувати айтівців, оскільки вони вже воюють у кіберпросторі. 

Пізніше була заява голови Закарпатської ОВА Віктора Микити про те, що вони створюють національний IT-кластер та звільнять усіх айтівців від військової служби на час воєнного стану. Обов'язковою умовою він назвав реєстрацію суб’єкта господарської діяльності на території області як реінтегрованого підприємства з іншого регіону. 

У відповідь про подібну можливість спільно оголосили Харківські IT Кластер та ОВА. Таким чином вони хочуть зберегти потужний тил для підтримки відродження економіки регіону.  

Залишається багато запитань до того, як це відбуватиметься на практиці. Чи можливо забронювати від військової служби 100% IT-спеціалістів регіону? Чи буде така можливість для ФОПів? Як питання бронювання айтівців під час війни має вирішуватися на загальнонаціональному рівні? Та чому саме цю галузь пропонують вважати критично важливою під час війни?

Liga.Tech з'ясувала відповіді на ці запитання.  

Що кажуть у Закарпатському IT Кластері

Згідно з офіційними даними, від початку війни до Закарпаття переїхало близько 35 000 фахівців ІТ-сфери. Скільки з них долучиться до місцевого Кластера, поки що невідомо – триває реєстрація, перші цифри обіцяють назвати наступного тижня. 

У Кластері LIGA.Tech підтвердили, що ті, хто долучаться до їхньої спільноти, отримають можливість звільнення від військової служби. Таким чином Кластер планує створити умови для безпечного проживання та роботи IT-спеціалістів, які фізично перебувають на Закарпатті або планують туди переїхати.

Наразі існує два основних механізми бронювання для ІT-спеціалістів: національного рівня, через Мінцифру, та на регіональному рівні через ОВА.

"Від імені Кластера ми співпрацюємо з Закарпатською ОВА та іншими органами влади, рекомендуючи наших резидентів на бронювання", – розповіли нам у координаційній раді Закарпатського IT Кластера. 

Також вони наголосили, що остаточне рішення про бронювання ухвалює саме Мінекономіки і видає відповідний наказ. Тож, звичайно, вони не можуть гарантувати, що 100% заявок будуть схвалені, але спираються на позитивний досвід.

За їхніми словами, процедура бронювання також залежить від типу резидента – юридичної чи фізичної особи.

У Кластері розуміють специфіку українського ІТ-ринку і різноманіття типів компаній та спеціалістів на ньому. Це компанії з найманими працівниками в штаті; ФОПи, які мають контракти з українськими компаніями – як резидентами Дія.City, так і нерезидентами; ФОПи, які мають контракти з іноземними компаніями, та фрилансери.

Наразі у Кластері опрацьовують варіанти робочих механізмів бронювання для усіх. Деталі вивіряються з ОВА, Мінцифри, Міноборони та Мінекономіки. Подробиці та покрокову інструкції оголосять найближчим часом. 

Що пропонує Харківський IT Кластер 

У Харківському IT Кластері вважають, що питання бронювання айтівців під час війни має вирішуватися через співпрацю ІТ-індустрії з державою. 

"З боку Міноборони має бути втілена реформа військових комісаріатів, яка вже є у планах. Це має підвищити прозорість роботи для військкоматів у всій країні. Велику роль має відіграти пріоритетність – справжня потреба фронту. Це означає роботу там, де людина буде найефективнішою для країни в цей момент", – кажуть представники харківської IT-спільноти.

На думку представників Харківського IT Кластера, що найефективніша роль ІТ в умовах війни –  забезпечення робочими місцями ще й тих людей, які тимчасово втратили можливість заробляти. Тож потрібен механізм для бронювання фахівців індустрій, що працюють, серед яких технологічний бізнес.

Зважаючи на вимоги законодавства щодо бронювання та заборони щодо дефіцитних військових професій, а також на відсоток жінок в ІТ-компаніях, то процент броні може бути приблизно на рівні 50-60% від загальної кількості фахівців.

"Якщо галузь забезпечує регіон податками до 200 млн грн на місяць, може допомогти з ІТ-рішеннями та матеріальною підтримкою – це потужний аргумент вважати її критичною під час війни. Тому не дивно, що ми отримали таку підтримку від Харківської ОВА", – кажуть в IT-спільноті. 

Кластер вже передав перші списки і чекає на повернення наказів щодо броні айтівців від центральних органів державної влади. 

"Щодо інших регіонів – ми вже досягли домовленостей щодо партнерства на рівні декількох місцевих ОВА, відкритих до співпраці", – кажуть у Кластері та обіцяють опікуватися створенням простору найбільшого сприяння для своїх учасників без необхідності перереєстрації. 

За місяць війни тільки ІТ-компанії Харкова допомогли армії та населенню на понад 100 млн грн. Ще частина айтівців долучилась до лав ЗСУ. Але більшість із них – люди без військового досвіду, які не повинні бути мобілізовані протягом перших трьох хвиль мобілізації.

"Їхнє бронювання може створити, з одного боку, впевненість для закордонних клієнтів у виконанні замовлень, а з іншого – допомогти у відновленні економіки України та зайнятості населення", – вважають у Кластері.

Відповідь Мінцифри

Ось що Liga.Tech відповіли у Мінцифрі про ініціативи регіональних кластерів та врегулювання цього на рівні держави:

"IT-фахівці в умовах війни з Росією задіяні на інформаційному та кіберфронтах боротьби з агресором. А також, продовжуючи працювати, наповнюють бюджет України. Цей факт мусить бути врахованим під час визначення протягом мобілізації черговості та обсягів призову військовозобов’язаних. Позиція Мінцифри полягає в тому, що сьогодні IT-фахівці не є пріоритетною категорією для мобілізації". 

У Мінцифрі заявили, що підтримують розвиток ІТ-індустрії у регіонах. Проте зазначені ініціативи ІТ-кластера з ними не узгоджувались.

Що думає про цю ініціативу IT-спільнота

Старший віцепрезидент GlobalLogic Андрій Яворський вважає, що для компанії передчасно говорити про вступ до нових кластерів. Зараз компанія є учасником Львівського та Харківського IT Кластерів.

Топменеджер зазначив, що робота всього IT-бізнесу в Україні орієнтована на допомогу економіці країни. На думку Яворського, не так важливо, в якому регіоні зареєстрована компанія чи ФОП, набагато важливіше, де фактично вона витрачає гроші на свою діяльність та споживання товарів і послуг. 

Сергій Гаращук, старший директор, очільник EPAM у південному регіоні, для Liga.Zakon розповів, що поява такого професійного об'єднання в ще одному регіоні України – правильний крок, який допоможе консолідувати зусилля бізнесу й ІТ-фахівців, спрямовані на розвиток індустрії та підтримку країни.

Зараз у EPAM ознайомлюються з планами та пропозиціями, презентованими Закарпатським IT Кластером. 

"Резервування критично важливих для бізнесу фахівців – це пропозиція, механіку та практичну імплементацію якої на цей час опрацьовують представники місцевої влади за участі координаційної ради кластера", – каже Гаращук. 

Коментар юриста

Чи мають IT-кластери та обласні військові адміністрації юридичні повноваження, щоб забезпечити бронь військовозобов'язаних IT-фахівців? Відповідає Максим Бойко, адвокат Практики безпеки бізнесу Juscutum:

"Основна мета створення IT-кластеру – забезпечення подальшого активного функціонування IT-сектору і тим самим забезпечення наповнення регіонального та державного бюджету додатковими коштами. Водночас усі розуміють, що будь-який військовозобов'язаний чоловік зіткнеться із питанням мобілізації, тому кластери залучають ІТ-фахівців можливістю надання броні.

Обіцяні можливості досить умовні, оскільки не залежать тільки від організаторів ІТ-кластерів або обласних військових адміністрацій, на території яких вони створюються".

Порядок бронювання спеціалістів

В Україні цей процес регулюється відповідною постановою Кабміну. Згідно з нею органи держвлади подають до Мінекономіки погоджені Міноборони пропозиції щодо бронювання.

Процедура має три етапи: 1) місцева влада подає в Мінекономіки документи з переліком тих, кого хоче забронювати; водночас Мінцифра (профільне міністерство) пише у Міноборони; 2) Міноборони погоджує або ні; 3) якщо погоджує – з Міноборони пишуть до Мінекономіки, після рішення якого надходить дозвільний документ.

"Хоча деякі обласні військові адміністрації розповідають, що з їхньою допомогою отримати бронь буде легко, я б у цьому разі не поспішав. Поки що немає чітких критеріїв, якій категорії та спеціалізації IT-фахівців будуть надавати бронь", – каже Максим Бойко.   

Важливо розуміти, які завдання виконує конкретний IT-специаліст. Якщо це комерційне завдання іноземного партнера, якому він розробляє або тестує програму (окремі її елементи) і сплачує завдяки цьому податки – це добре, але не цілком достатньо, щоб отримати бронь.

Юрист радить заздалегідь займатися питанням бронювання і враховувати, що термін надання броні може становити один-два місяці.

Що буде з ФОПами

В Мінекономіки пояснили, що процедура, про яку йдеться в постанові, не стосується ФОПів – розповідає Бойко. У Мінцифрі адвокату відповіли, що з питання бронювання працівників рекомендують звертатися до організації, яка їх бронює.

Таким чином, питання щодо бронювання ФОПів у IT непрозоре та чітко не врегульоване. Як із цієї ситуації виходитимуть IT-кластери, теж незрозуміло.

"Вважаю, що КМУ має внести зміни до постанови №194 та поширити її, зокрема на ФОПів, водночас за рекомендаціями Мінцифри мають бути деталізовані положення щодо надання броні IT-фахівцям", – каже Максим Бойко.

На думку адвоката, Мінцифри потім могло б дати роз'яснення за процедурою надання броні для IT-сектору, щоб вона була зрозумілою спільноті. Тоді, звичайно, привабливість таких кластерів може зрости в рази. 

"Проте, чи не викличе це певне невдоволення серед інших професій? Надаючи особливі умови одним, ми фактично дискримінуємо інші. Адже на благо держави зараз працюють всі і також сплачують податки. І це теж важливо розуміти під час розв'язання цього питання", – вважає Максим Бойко.