Сканування та панельки з дерева. Розпитали архітекторів про технології відбудови житла

Повномасштабне російське вторгнення вже призвело до знищення тисяч домівок українців. У Харкові пошкоджено майже 3000 будинків, у Маріуполі вже на кінець березня руйнувань зазнало 90% житлового фонду. В Ірпені під Києвом, в якому до війни мешкали близько 70 000 осіб, доведеться знести 37 багатоповерхівок, водночас до 2000 приватних будинків частково чи повністю знищені.

Харківська влада вже обговорює будівництво нових мікрорайонів у місті замість знищених російськими обстрілами. За словами мера Харкова Ігоря Терехова, над новим генеральним планом міста працюють українські, іспанські та німецькі архітектори, а також знаменитий британський архітектор Норман Фостер, автор Apple Park, куполу Рейхстагу та хмарочоса-"огірка" у Лондоні.

Попри участь зірок архітектури, ще неможливо уявити, якими будуть відновлені міста і як саме їх відбудовуватимуть. Сучасні технології здатні зробити будівництво ефективнішим та швидшим. Liga.Tech розпитала у вітчизняних архітекторів, які технології, на їхню думку, допоможуть Україні відновити втрачене житло.

Чи потрібні 3D-принтери?

Останніми роками інтернетом поширюються відео з будівельними 3D-принтерами, які з бетону відливають готовий будинок за декілька днів. Цю технологію деякі архітектори вважають майбутнім будівництва.

Проєктувальник у BURØ, архітектор Дмитро Макагон не вірить в успіх будівельних 3D-принтерів, які нібито швидко можуть відбудувати або відновити житло. За його словами, ця технологія знаходиться лише на стадії розвитку і тільки у розвинутих країнах, де є необхідні для неї ресурси.

Зараз для України є важливим мати технології оцінки – це сканування стану будинків та збір даних. "Це дуже важливо для розуміння, що взагалі потрібно робити, що варто відновлювати, а що зносити", – каже Макагон.

Окрім класичного геодезичного знімання, яке виявляє тріщини в стінах, нахил стін, можна використовувати й тепловізор. Звісно, питання втрат тепла у пошкодженому будинку не є актуальним, але тепловізор також може помітити тріщини чи зміни у конструкції будівлі, непомітні неозброєним оком. Це протікання даху, порушення герметичності вікон, стан електродротів.

Інший аспект, де можна застосувати сканування, – це питання збереження архітектурних чи історичних памʼяток. Liga.Tech вже писала про те, як архітектори та інші фахівці сканують архітектурні памʼятки (церкви, історичні будівлі) та наслідки війни (зруйнований міст в Ірпені) для їхнього збереження або відтворення у майбутньому.

Це робиться за допомогою дронів – камера коптера знімає фасад або поверхню обʼєкта, а потім спеціальна програма (серед них - Solid Edge або Faro Scene) відтворює цифровий відбиток.

Автоматизація будівництва та BIM-проєктування

Зараз на будівельних майданчиках в Україні спеціальної техніки менше, ніж на Заході, каже Дмитро Макагон, оскільки у нас дешевша праця. "Ми можемо дозволити собі будувати три роки та платити зарплату робітникам, коли на Заході цю ж роботу виконують за рік за допомогою більшої кількості техніки", – каже проєктувальник.

"Для оперативної роботи дуже актуальним є BIM-проєктування, де всі учасники проєкту знаходяться в одному файлі, взагалі усе місто може знаходиться в одному файлі", – розповідає архітектор Олексій Биков, співавтор книги Soviet Modernism, Brutalism, Post-Modernism, що вийшла у Києві у 2019 році.

BIM-проєктування (Building Information Model) – інформаційна модель будівлі або споруди, її можна створити як для звичайного житлового будинку, так і для інфраструктури – трубопроводу, мосту, порту.

Модель BIM враховує зовнішній вигляд споруди (3D-моделювання), до якого привʼязана економічна, конструкторська інформація та навіть соціальні дані. Використання такого методу будівництва дозволяє знизити фінансові витрати на будівництво, спланувати роботу техніки на будмайданчику, закупівлю матеріалів та логістичні процеси, урахувати екологічні питання. BIM-моделі можуть створюватися навіть "чотиривимірними" – коли візуалізація будівництва спланована у часі.

Панельки майбутнього

Важливу роль у відновленні українського житла може відіграти технологія панельного будівництва, але не застаріла радянська, а сучасна європейська.

"У нашого суспільства відношення до панелей зазвичай не дуже добре. Але у Європі ця технологія активно застосовується і там будують дуже якісну архітектуру з панелей. Сучасні заводи це можуть зробити", – розповідає архітектор Дмитро Макагон.

Дмитро наводить приклади збірного будівництва у країнах Скандинавії, де готові панелі із вбудованими розетками та проводкою монтуються на легкий металевий каркас. Потім фасад закривається товстим шаром утеплювача. В Україні панельні будинки досі будують за технологією 1960-х років.

"Зараз усі основні технології рухаються у напрямку сталості, перероблювання, повторного застосування тощо. Особливо популярним та перспективним є використання дерева як основного будівельного матеріалу", – розповідає архітектор Олексій Биков. Він наводить ще більш радикальний для України варіант будівництва – це будинки із деревʼяних щитових панелей, одночасно швидкий і екологічний метод. 

"Потрібно розуміти термін служби будинку. Якщо треба швидко, то каркасно-щитове будівництво – те, що потрібно", – зазначає архітектор. 

Водночас Биков побоюється, що тимчасове може стати вічним, як це сталося із хрущовками. Тому архітектори мають думати про термін понад сотню років. "Потрібно думати про цінності, менеджмент, механізми співучасті та колективної роботи", – підсумовує архітектор.