Розбір | Змішані команди та відкладення на майбутнє. Як закордонні клієнти працюють з українським IT

Попри російські атаки на енергетичну інфраструктуру країни, українські IT-компанії налаштовані продовжувати роботу і мають плани на випадок різних кризових ситуацій. Але чи готові замовники залишатися з українцями у ці непрості часи та довіряти їм нові проєкти, які забезпечать стабільні прибутки?

Liga.Tech розпитала IT-компанії, як змінилися стосунки з клієнтами за час повномасштабного вторгнення та чи вимагають вони диверсифікації команд за географічною ознакою. 

Чи залишаються замовники з українцями

"З початку війни всі замовники підтримували українські команди, незалежно від їхнього складу. Враховували ситуацію, давали "відгули" та зменшували контроль. Закладали більше ризиків на виконання проєктних робіт", – каже Дмитро Сенніков, генеральний менеджер ISsoft Ukraine. 

Оскільки люди показали неймовірну згуртованість, замовники здебільшого вирівняли свої плани. Після шести місяців війни команди ISsoft Ukraine й надалі відчувають підтримку від клієнтів і продовжують працювати, якщо це не суперечить юридичним чи правилам безпеки самого замовника.

Підписуйтесь на LIGA.Tech в Telegram: головні новини світу технологій

Володимир Семенишин, президент SoftServе у регіоні EMEA, розповідає, що клієнти дуже цінують те, наскільки залученими та вмотивованими є українські фахівці та менеджери. З його досвіду, ніхто не відмовився працювати з Україною або інженерами, які тут перебувають, бо вони й далі показують найвищу якість роботи. 

Натомість у певних напрямках компанія SoftServе навіть продовжує набір людей. Окремі випадки продублювати ключових співробітників трапляються, але йдеться не про заміну.

Юлія Штукатурова, старша віцепрезидентка з інжинірингу GlobalLogic, теж говорить про "фантастичну стійкість" українських інженерів. Їхня ефективність залишається високою – на рівні 96%, навіть попри повномасштабну війну в Україні, тому ставлення до них відповідне.

Як змінилася структура команд після 24 лютого

Цього року компанія GlobalLogic відкрила нові центри розробки у Польщі, Мексиці та планує відкриття офісів у нових країнах. У кожному з наших офісів у світі раді українцям.

Зараз у компанії з’являються нові клієнти та замовлення, до яких залучаються українці. А загальна чисельність спеціалістів GlobalLogic зросла до 28 000 людей у світі. "І хоча значна кількість відкритих позицій у порівнянні з довоєнним рівнем знизилась, ми продовжуємо запрошувати до співпраці інженерів і в Україні, наразі маємо понад 300 відкритих пропозицій для України", – коментує Юлія Штукатурова.

У Softserve кажуть, що диверсифіковані команди працівників — це загалом їх типовий підхід до роботи. Більшість команд у компанії таки складаються з фахівців різних країн. У цьому є дуже багато переваг — від перенесення досвіду та процесів у нові локації українськими працівниками, часової гнучкості команд до обміну досвідом, створення мультикультурного середовища тощо. 

"Війна в Україні, звісно, ще більше переконала нас у тому, що такі команди — необхідність", – каже Володимир Семенишин. 

З цієї причини структура команд після 24 лютого принципово не змінилася — на початку повномасштабної війни за кордон виїхали близько 1700 українських працівників. Але з травня вони спостерігали тренд на повернення людей. Загалом кількість українських співробітників за кордоном зросла на 10% максимум. Частково завдяки українцям, які жили поза межами країни до повномасштабного вторгнення і звідти приєднались до компанії за останні місяці.

За словами Дмитра Сеннікова, процес децентралізації команд у ISsoft Ukraine розпочався ще з COVID-19 -  багато людей почали працювати віддалено. 

"Ми як компанія декларуємо себе remote work ready. Ще до війни ми наймали з усієї України, незалежно від локації людини. Були люди в теплих країнах, які працювали поза межами України", -  каже Сенніков. Контракт з ФОП дозволяє це робити. Людина працює і виконує завдання незалежно від того, де вона фізично перебуває.

Топменеджер ISsoft Ukraine уточнює, що війна спонукала людей змінювати свою локацію – хтось повертався в Україну, щоб допомогти близьким, хтось виїжджав. Загалом зараз стало набагато більше українців за кордоном і тих, хто вже працює там офіційно. "Процес офіційного працевлаштування українців за кордоном триває і буде збільшуватись, коли інші країни поставлять питання про податкове резидентство й оплати податків у країні перебування", – каже Сенніков.

Чи приходять нові клієнти

"Нові замовлення надходять, підписуються нові контракти, але загального росту немає", – зізнаються у ISsoft Ukraine. За словами Дмитра Сеннікова, здебільшого замовники надають перевагу локаціям з меншими ризиками. За доступною статистикою можна побачити, що відкриті вакансії в Україні є, але їх кількість падає. На його думку, виграють ті компанії, які вже диверсифікували свої локації й готові пропонувати замовнику більше можливостей.

Клієнти SoftServе також підтримують і розвивають бізнес з компанією й надалі. "Щоправда, є деяке сповільнення через рецесію та інфляцію, тому вони пріоритезують проєкти і стартують з нами найбільш пріоритетні", – розповідає  Володимир Семенишин.

У більшості нових закордонних замовлень Україну розглядають як локацію майбутніх команд. І не більше 20% питають про частково або виключно інші європейські розробницькі центри, додають у компанії.

Оскільки питання з дозволом виїзду за кордон у відрядження так і не вирішилося, українським фахівцям доводиться розв'язувати питання онлайн або ж скеровувати на особисті зустрічі колег, які перебувають за межами країни.  

Ольга Ліцкевич

журналістка LIGA.Tech: історії, наука, бізнес