Зеленський пообіцяв онлайн-вибори. Ось чому їх не буде

Президент України Володимир Зеленський на прес-брифінгу 26 листопада розповів, що Україна працює над розробкою онлайн-перепису та електронних виборів з компаніями Microsoft та Apple. Зеленський зазначив, що окрім виборів технологічні гіганти допоможуть Україні зі створенням цифрової митниці.

30 листопада міністерство цифрової трансформації та компанія Apple підписали меморандум про співпрацю. У списку проєктів, опублікованому міністром цифрової трансформації Михайлом Федоровим, електронне голосування відсутнє. У повідомленні Федорова йдеться про те, що Україна співпрацюватиме з Apple щодо перепису населення, переходу в режим paperless, а також розвитку "Дії", цифрової грамотності та залучення технологій до охорони здоров'я.

Успішних історій запровадження електронного голосування у світі мало. Воно працює або у країнах з невеликим населенням, або для окремих груп виборців. Частина західних країн запроваджувала електронне голосування, але потім відмовлялася від нього через проблеми з кібербезпекою.

Чи варто взагалі запроваджувати електронне голосування в Україні? Liga.Tech поговорила з експертами та вивчила світовий досвід.

Українська специфіка

Костянтин Корсун, COO Berezha Security Group – компанії, що працює в галузі кібербезпеки, вважає, що додатки для смартфонів в електронному голосуванні використовувати не можна – у них дуже багато вразливостей. Фахівець застерігає від використання "Дії" в українських виборах: "у смартфоні дуже важко реалізувати таємницю голосування та можливість голосування без примусу". До того ж, дуже проблематично запевнити всіх учасників виборчого процесу в тому, що голоси пораховані правильно, і що вони взагалі пораховані.

Експерт вважає, що порівнювати Україну з Естонією некоректно. "В Естонії уряду та чиновникам довіряють 98% населення, а голосують онлайн там 50% мешканців", – каже експерт. З огляду на те, що всього в Естонії живе 1,3 млн осіб, 50% виборців там – це як населення одного київського району. Зовсім інший ступінь складності.

"Говорити про довіру до української системи електронного голосування немає сенсу. Вона відсутня", – зазначає Корсун. Експерт вважає, що Україна не буде готова до онлайн-виборів ще 10-15 років – ні юридично, ні технологічно.

Старший аналітик громадянської мережі "Опора" Олександр Клюжев зазначає, що запровадження електронного голосування в Україні не підвищить явку на виборах, оскільки комфорт голосування – не головне для українських виборців. Вони готові ходити на виборчі дільниці, якщо їм цікавий вибір. Клюжев, як і Корсун, наголошує на недовірі до влади в українському поляризованому суспільстві.

"Зараз обговорення електронного голосування виглядає як дискусія, яка не може призвести до реального впровадження цих систем. Занадто багато невідомих складових. Я поки що не бачу можливості впровадження електронного голосування як з технічного погляду, так і політичного консенсусу", – говорить Клюжев.

Експерт наголошує на важливості консенсусу в політиці – якщо хтось із парламентаріїв не погодиться з впровадженням електронного голосування, влада зіткнеться з підривом легітимності голосування. Більше того, недовіра виборців до влади та альтернативний спосіб голосування підштовхне опозиційний електорат брати участь у традиційних виборах на дільницях. Подібне вже відбувалося в Естонії.

Оскільки влада не уточнює часові рамки впровадження e-голосування, Клюжев вважає, що сама дискусія про нього – це просто підкріплення курсу уряду на цифровізацію.

Політолог Євген Магда, директор Інституту світової політики вважає, що електронне голосування саме по собі несе загрозу Україні. На думку Магди, тут є два аспекти. Перший – це те, що вразливості в електронних виборах можуть використовувати недружні держави – насамперед Росія. "Тим більше що буде відома дата голосування", – додає Магда. РФ може спробувати підірвати довіру до електронного голосування, як це було з вакцинацією.

Друга загроза, на думку Магди, – це несхвалення системи електронного голосування з боку Європи. "Наші європейські партнери можуть не схвалити рішення проводити електронне голосування з огляду на можливість фальсифікацій виборів в Україні", – каже експерт.

Усі три опитані Liga.Tech експерти сходяться на думці, що Україна не готова до електронного голосування. Низький рівень довіри до влади – згідно з оцінкою центру Разумкова, уряду не довіряє 76% українців, відсутність чіткого механізму електронного голосування та негативний досвід інших країн – все говорить про безперспективність e-виборів у нашій країні, принаймні найближчими роками.

Електронні вибори в Європі

Найпопулярніший приклад країни, де успішно працює електронне голосування, – це Естонія. Зараз це єдина європейська країна, в якій реалізовано повноцінну систему електронних виборів, розповів експерт із кібербезпеки Костянтин Корсун.

Балтійська країна на електронному голосуванні обходиться без свого аналога "Дії". Вибори онлайн запровадили в Естонії ще 2005 року. Голосування через інтернет можливе у термін від шести до чотирьох днів до виборів. Для участі у голосуванні виборцю необхідна естонська ID-картка, доступ до інтернету через комп'ютер та спеціальний кардрідер. Естонський виборець може проголосувати на виборах онлайн необмежену кількість разів, але зарахується лише останній голос.

E-вибори в Естонії охороняються поліцією. За словами Костянтина Корсуна, щоб отримати кардрідер для ID-картки, виборець має з'явитися до поліцейського відділення та зареєструватися там.

Незважаючи на ретельне та уважне вивчення естонського досвіду електронних виборів, жодна країна Євросоюзу не запровадила нічого схожого, стверджує експерт.

Підписуйтесь на LIGA.Tech у Telegram: тільки важливе

У 2017 році Франція відмовилася від електронних виборів для громадян, які перебувають за межами країни. Технологію, яку тестували протягом 10 років, скасували через загрозу кібербезпеці. При цьому в межах країни закордонні виборці можуть проголосувати онлайн на законодавчих виборах.

Через "неконтрольованість" електронного голосування від нього відмовилася Норвегія, а у Фінляндії онлайн-голосування вирішили не запроваджувати на загальних виборах.

Сусідня Молдова, де систему онлайн-виборів розвивали з 2008 до 2018 року, теж вирішила не переводити голосування в інтернет. Незважаючи на витрачені кошти та наявність тестових майданчиків.

Верховний суд Німеччини ще у 2009 році назвав онлайн-голосування неконституційним із кількох причин. Це відсутність можливості у виборців дізнатися про облік їхніх голосів та неможливість забезпечення таємного голосування.

Швейцарія провела кілька публічних тестувань безпеки додатків для електронного голосування, за результатами яких від системи вирішили відмовитися у 2019 році. 2022 року Швейцарія планує ще раз створити систему для онлайн-голосування, цього разу – надійну.

Критика у США

У квітні 2020 року понад 80 керівників та фахівців американських організацій, у тому числі криптографи Брюс Шнайєр і Мартін Хеллман та один із "батьків-засновників" інтернету Вінтон Серф публічно заявили про небезпеку онлайн-голосування. Вони написали відкритого листа губернаторам та держсекретарям штатів, а також головам виборчих комісій.

Фахівці закликали розширити практику відправлення голосів поштою та раннього голосування замість проведення виборів онлайн. Автори листа заявили, що інтернет-голосування не є безпечним рішенням для виборів у США і не буде таким у найближчому майбутньому.

Експерти з кібербезпеки відзначили величезну кількість потенційних уразливостей для інтернет-голосування. Це шкідливе програмне забезпечення, DDoS-атаки, анонімізація бюлетенів. Шнайєр, Хеллман та інші застерегли також від використання блокчейну у виборах.

Читайте також