Росія – законна ціль. Голова Держспецзвʼязку Юрій Щиголь про санкції та невдалі кібератаки РФ

Росіяни з початку повномасштабної війни здійснили понад 700 кібератак проти України, а хакерів координують російські спецслужби. Попри численні кібератаки, окупантам не вдалося знищити кіберпростір української держави та пошкодити роботу інфраструктури. Навпаки, допомога західних країн виведе українську сферу звʼязку на новий рівень. А у росіян найближчим часом уже будуть проблеми навіть із SIM-картками.

Liga.Tech поговорила з головою Держспецзвʼязку Юрієм Щиголєм про російські кібератаки, Starlink на Укрзалізниці, майбутнє відновлення звʼязку у Херсоні та європейські перспективи.

Як США допомагають Україні попереджати кібератаки

В американському кіберкомандуванні у червні розповіли про наступальні кібероперації на підтримку України. Слова голови кіберкомандування США Пола Накасоне - рідкісне публічне визнання американськими військовими операцій хакерів.

"Весь цивілізований світ нам допомагає", – каже Юрій Щиголь. Голова Держспецзвʼязку підтверджує, що США допомагають Україні захищати свої системи. Причому це робилося ще до повномасштабного вторгнення, а саме з 14 січня, коли відбулася перша масована кібератака на органи державної влади.

"Тоді вже о восьмій ранку США та Велика Британія, офіційні органи, які займаються кібербезпекою в цих країнах, звернулися до нас напряму про те, що вони готові приєднатися", – зазначає Щиголь, додаючи, що вони працюють з Україною понині.

За російським вторгненням стоїть IT-машина РФ, каже голова Держспецзвʼязку, будь-яка логістика, військова техніка повʼязані із розробками російських IT-компаній. "Хакери, які нас атакують, намагаються знищити українську інфраструктуру, фінансуються російською державою.

90% хакерських угруповань РФ належать до силових структур. Це ГРУ ГШ, ФСБ, легальна розвідка. Юрій Щиголь називає їх законними цілями, додаючи, що це перша масштабна війна проти всього світу у кіберпросторі: "Україна і США – це дві країни, які російські хакери атакують найбільше". 

Кібератаки не мають успіху, але тривають

З початку повномасштабної війни Росія здійснила 796 кібератак проти України, стверджує Юрій Щиголь. Це втричі більше, ніж було за аналогічний період минулого року. За словами голови Держспецзвʼязку, кількість кібератак не зменшується, але от якість – знижується.

Як пояснює голова відомства, росіянам вже не вистачає часу на підготовку атак, як це було на початку, в атаках на Viasat, Укртелеком, операторів звʼязку та всю логістику України. "Вони готувалися завчасно і мали на це півроку-рік. Ми розуміємо, що атаку на Viasat вони готували близько року", – каже Щиголь.

Читайте також: Росію викрили у кібератаці на супутниковий інтернет в Україні на початку війни

Зʼясувалося, що Росія не така сильна, як це пропагувалося останні роки. Жодна їхня атака не досягла цілей, які вони ставили перед собою, зазначає Юрій Щиголь. Він наводить приклад кібератак на енергетику, які мали вимкнути електроенергію на великій частині української території. Але цьому вдалося завадити. А весь захищений звʼязок, який є в Україні, було протестовано ще в середині листопада. І він працює та працюватиме, що б не говорила російська пропаганда.

Як захищається Україна

Українці разом зі світовою IT-спільнотою почали шукати вразливості у росіян та використовувати їх проти них самих. І тепер росіяни захищають свою інфраструктуру.

Росіяни продовжують атакувати Україну за допомогою DDoS, коли на сайти відправляють величезну кількість запитів, що гальмує їхню роботу. Постійно атакують органи держвлади, державні та приватні інформаційні системи. Але, за словами Щиголя, зараз українські системи захищені, зокрема завдяки міжнародній співпраці, в тому числі інструментом захисту від DDoS-атак CloudFlare.

Фішингові атаки – загроза людині та державі

Щодо фішингових атак, про які часто попереджає Держспецзвʼязку у своєму Telegram-каналі, – вони лише один з векторів. Це той метод, коли хакери надсилають у листі чи повідомленні посилання, після кліку на яке на пристрій завантажиться вірус. "Будь-яка підготовка кібератаки – це проникнення у систему. І фішинг є найбільш розповсюдженим вектором – близько 60-70% кібератак. Інший вид – це ланцюжок постачання від виробників ПЗ і пошук вразливостей саме там", – уточнює голова Держспецзвʼязку. 

Юрій Щиголь вбачає проблему у низькому рівні знань як держслужбовців, так і пересічних громадян – вони просто не розуміють, чим їм загрожують фішингові розсилки.

Проблема стає серйозною через те, що всі зараз живуть у своєму телефоні, всі документи там, особисті листування. "І ми саме для цього робимо повідомлення – щоб люди розуміли, що кожна така фішингова атака несе загрозу як окремій людині, так і державним системам, з якими вони працюють".

Як відновлять звʼязок у Херсоні та Маріуполі

На деокупованих територіях на півночі України відновлення мобільного звʼязку та інтернету тривало декілька місяців – аж до літа. Голова Держспецзвʼязку вважає, що два місяці – це завеликий термін. Юрій Щиголь каже, що були випадки, коли мобільним операторам вдавалося зайти до населених пунктів одразу після виходу окупантів. І звʼязок відновлювали зокрема завдяки Starlink. Вони вмикали пересувні комплекси мобільного звʼязку, ставили акумулятори та відновлювали звʼязок на звільнених територіях.

Найбільшою проблемою є не тільки базові станції, які знищили росіяни, а й електроживлення – кожна базова станція залежна від електроенергії. 

Щодо тимчасово окупованих територій – росіяни в основному не використовують обладнання українських операторів, тому що ті, коли розуміють, що є доступ до їхнього обладнання, блокують його, пояснює Щиголь.

Підписуйтесь на LIGA.Tech в Telegram: тільки важливе

Окупанти завозять з Росії своє обладнання і розставляють його, а в Херсоні навіть продають свої SIM-картки. Але там не так багато населення купує їх, адже звʼязок працює тільки у центрі великого міста: "Наші оператори десятки років будували ці мережі, за той недовгий час, який їм там залишилося бути, окупанти не створять повноцінного оператора".

Юрій Щиголь вважає, що відновлення буде швидким: "Коли ми звільнимо ці території, в основних містах відновимо звʼязок протягом місяця-двух, в решті місць – до пів року".

Про те, як технологічні санкції впливають на Росію

Зараз російські окупанти повноцінно оперують технологічними майданчиками лише одного оператора на тимчасово окупованих територіях, все інше вони захоплюють силою. Через блокування українськими операторами власного обладнання окупантам треба завозити надзвичайно велику кількість свого обладнання. Враховуючи санкції, в Росії його не так багато: "Їм потрібно десь знімати обладнання, що працює, в якихось віддалених регіонах Росії, везти його в Україну, встановлювати, налаштовувати".

Те саме стосується й оптоволоконного кабелю, який росіяни затягли з Криму до Херсона. Кабель також не дуже стабільно працює завдяки роботі українських спецслужб і розвідки, які періодично його виводять з ладу.

Щодо SIM-карток, які у РФ уже стають рідкістю, – це дуже складний технологічний процес. Взагалі їх у світі виробляють три чи чотири компанії, і всі вони не поставлятимуть картки до Росії, розповідає керівник Держспецзвʼязку. Юрій Щиголь вважає, що з проблемою випуску та прошивки SIM-карток під російських операторів росіяни зіткнуться за декілька місяців.

"Кожен притомний оператор, навіть російський, розуміє, що він потрапить під санкції у випадку роботи на захоплених територіях. Великі російські оператори – це публічні компанії з розміщенням акцій на європейських біржах. Вони розуміють, що їх звідти просто виженуть", – пояснює Юрій Щиголь. Саме через це оператори з РФ створюють квазіоператорів, як Фенікс, Лугаком, які не визнані в жодній країні світу та не мають роумінгу. Так само у Херсоні окупанти створили оператора, який намагається під'єднати свій звʼязок.

Про роль Starlink

Зараз в Україні працюють 12 000 терміналів Starlink, що становить близько 20% від всієї їхньої кількості в Європі. За словами Щиголя, Starlink – це резервний канал, який не може бути основним каналом забезпечення звʼязку. Але в Україні оператори, провайдери та обʼєкти критичної інфраструктури використовують його для відновлення своїх мереж. 

Керівник Держспецзвʼязку запевнює, що постачання Starlink триватиме, і Україна зможе відновлювати звʼязок на звільнених територіях. Зокрема, Starlink забезпечить резервний канал для проведення онлайн-тестування випускників. 

Поки все обладнання Starlink, яке надає Ілон Маск та організації, такі як USAID, працює в Україні безкоштовно, каже Юрій Щиголь. Вже відкрито представництво Starlink в Україні, компанію зареєстровано як оператора надання послуг, і формування цінової політики відбуватиметься після завершення бойових дій.

Після війни розглядатиметься питання оплати. Але ціна буде не американською чи європейською. За його словами, вже є попередні домовленості з Ілоном Маском про пільгові тарифи на термін, поки Україна не відновить свою економіку.

Про Starlink у поїздах

Вже протестовано пілотний проєкт встановлення Starlink у поїздах Укрзалізниці, і це дійсно працює. "Коли після тестування звʼязалися з технічними фахівцями Starlink і показали, як це працює, – навіть вони здивувалися, що ми змогли так застосувати Starlink. За технічними характеристиками він не повинен працювати на таких швидкостях. Але працює і надає послуги".

На думку керівника Держспецзвʼязку, у потягах Укрзалізниці супутниковий інтернет від Starlink зʼявиться до кінця 2022 року.

Про європейські перспективи українського звʼязку

Юрій Щиголь вважає, що сфера звʼязку в Україні – це найпрогресивніша галузь економіки, і разом із енергетикою вони найбільше адаптовані до законодавства ЄС. А доєднання до єдиного цифрового простору Європи керівник Держспецзвʼязку називає найближчими планами.

У червні Україну вже прийняли до Органу європейських регуляторів у сфері електронних комунікацій (BEREC), повідомляє Юрій Щиголь та наголошує, що Україна вже має єдиний роумінговий простір з Європою. "Технології, які використовують наші оператори, і системи резервування, котрі є однією з вимог ЄС, – найкращі в Європі, не так багато країн в Європі мають такий якісний розгалужений звʼязок і таке охоплення інтернетом, як в Україні".

Про нагороди від президента

Президент України Володимир Зеленський 25 травня з нагоди Дня Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України нагородив військовослужбовців Держспецзвʼязку, а низка керівників відомства отримали звання бригадних генералів.

Юрій Щиголь пояснює ці нагороди тим, що співробітники Держспецзвʼязку зараз виконують завдання із забезпечення спеціальним звʼязком вищих посадових осіб держави. А близько половини військового звʼязку також забезпечуються системами й мережами Держспецзвʼязку.

Також серед причин – забезпечення звʼязком оперативних командувань та роботи телебачення, яке вимикалося після ракетних ударів всього на кілька годин: "Тричі обстрілювали телевежу у Харкові, але найдовше телебачення не було впродовж 12 годин". 

Серед нагороджених – сім військових Держспецзвʼязку, які отримали нагороди посмертно. Як каже Юрій Щиголь, ці герої віддали життя, щоб забезпечити країну зв’язком.

50 осіб з кіберспільноти України призвані до лав Держспецзвʼязку. "Це дійсно круті фахівці. Вони проходять військову службу, допомагають захищати обʼєкти критичної інфраструктури та протистояти ворогу у кіберпросторі".