Голова Мінцифри Федоров — про оновлення в Дії, та як шукають мертвих окупантів

З початку повномасштабної війни Росії проти України поряд з воєнним та медійним фронтами відкрився ще один – цифровий. Ним керує Міністерство цифрової трансформації, яке два роки тому запустило Дію, а за кілька тижнів до війни анонсувало безкоштовні смартфони для вакцинованих українців віком від 60 років.

Liga.Tech поговорила з міністром цифрової трансформації Михайлом Федоровим про перехід Мінцифри на військові рейки, про допомогу від Starlink, роботу з виходу міжнародних компаній з ринку РФ та інші проєкти.

Про Дія.City

– Як працює Дія.City під час війни? Чи зростає на неї попит чи, навпаки, падає?

– Зараз триває приймання заявок на резидентство в Дія.City – щотижня додаються нові компанії, їх уже близько 200. На період воєнного стану ми прибрали вимоги щодо аудиту. Також невідповідність критеріям про мінімальну кількість працівників та середню зарплату не може бути причиною для позбавлення статусу резидента.

Насамперед українському технологічному бізнесу буде вигідно інтегруватися до Дія.City. Ця система залишається привабливою для компаній з усього світу. Але з огляду на те, що в нас зараз війна, є питання щодо їхнього залучення.

Ми вже розширили Дія.City на компанії, що займаються підтримкою міжнародних платіжних систем, виробництвом технологій в оборонній промисловості та хостингом – зокрема, хмарними дата-центрами.

Про Starlink

– Скільки терміналів Starlink отримала Україна та як вони розподіляються?

– Ми вже отримали понад 10 000 терміналів Starlink через SpaceX Ілона Маска та наших партнерів. Наприклад, частину старлінків нам передали міністри цифрової трансформації різних країн ЄС. Ми з ними постійно на зв'язку, провели вже не одну зустріч, вони нам допомагають також із різною технікою, яку ми роздаємо лікарням, провайдерам, енергетикам. Нещодавно відправили техніки на 10 млн євро. Це свідчить про те, що в цифровому плані ми вже частина Євросоюзу. Це велика підтримка наших партнерів.

Логіка розподілу старлінків така – насамперед, це критична інфраструктура. Медична сфера, енергетика, провайдери, частково IT-бізнес, якому потрібно було допомогти у разі  релокацій, коли був нестабільний інтернет. Кілька тисяч пристроїв зараз передаємо лікарням. Кілька днів тому передали більше сотні терміналів до районів Київської області, які найбільше постраждали під час окупації, щоб провайдери могли під'єднатися до Starlink та роздавати інтернет через свої мережі.

– Була новина, що 15 терміналів для УЗ дала приватна компанія. Це лише мала частина станцій чи всі постачання для залізничників?

– Ми передавали Starlink Укрзалізниці, їхні потреби повністю задовольнили. 100% запитів державних органів на старлінки загалом ми задовольнили. 

Про єВорог та окупантів

– Чи продовжують українці повідомляти про окупантів через єВорог, враховуючи, що бойові дії змістилися на південь та схід країни?

– З моменту запуску вже 267 000 українців скористалися чатботом "єВорог". На день стабільно надходить до 2000 повідомлень – дуже багато українців на окупованій території надсилають фотографії та інформацію про російські війська. Це досить якісна інформація, яка потім додатково верифікується декількома лініями обробки, наноситься на мапу, це добрий спосіб верифікації інформації для ЗСУ.

– Як працює система розпізнавання облич російських окупантів, про яких українці повідомляють через чатбот?

– Це лише додаткова функція чатбота – якщо збереглися відео чи фото з Київщини чи Чернігівщини, їх можна надіслати. Але це не основний інструмент для знаходження окремих військових та цілих військових частин, які були на території цих областей. У нас є інші бази даних. Наприклад, наша IT-армія нещодавно отримала доступ до даних кур'єрської служби в Білорусі, через яку російські солдати-мародери відправляли награбовані речі. Це дозволяє зрозуміти, хто був на території Київської області, знайти тих, хто куди відправляв награбоване в Україні. Ми акумулюємо цю інформацію, а потім передаємо її відповідним органам.

Ми використовуємо штучний інтелект для розпізнавання трупів російських солдатів та пошуку в соцмережах їхніх друзів чи родичів. По-перше, ми хочемо, щоб ці трупи забрали із нашої країни. По-друге, це частина інформаційної кампанії, адже РФ приховує від народу кількість смертей своїх військових. Це ще один інструмент донесення правди. Ми знаходимо аккаунт померлої людини, у неї 300-500 друзів у соцмережах, і надсилаємо всім її  близьким та знайомим повідомлення про те, що вона померла і тут справжня війна, а не "спецоперація". Через пару сотень і тисяч людей ефект усередині Росії стає помітним.

– Reuters писав, що для цього завдання використовується технологія Clearview, з якою відмовилися працювати Facebook, YouTube та інші компанії. Наскільки це легально та безпечно?

– Я поки що не можу анонсувати, які технології ми використовуємо. Це досить чутливе питання під час війни. Але є кілька різних рішень. Можу розповісти про останній випадок: нещодавно волонтери мені надіслали фото чоловіка, який нібито втратив пам'ять в одному з наших регіонів. Вони намагалися йому допомогти та знайти його близьких. Ми його перевірили через наші сервіси, і виявилося, що це російський військовий, який удавав, що в нього амнезія і він погано говорить. Його одразу ж відправили туди, куди треба.

Про інші проєкти

– Що із програмами, анонсованими перед війною? Наприклад, єСмартфон?

– Вони заморожені. Усі бюджети міністерств у воєнний час по суті перестали існувати, вони обмежені максимально, всі гроші йдуть на фінансування армії, та про інші проєкти не може йтися.

Але з раніше анонсованих нами проєктів ми хочемо все ж таки запустити програму з часткової оплати навчання для світчерів в IT. Але для цього хочемо залучити гроші донорів, а не бюджетні. Інші проєкти поки що на паузі.

– Нещодавно у ЗМІ повідомлялося про те, що Україна розглядає виплату базового доходу. Його можна буде оформити через єПідтримку?

– Не чув таких новин, тож не можу прокоментувати. Ще минулого року ми разом із Мінсоцполітики розпочали цифрову трансформацію соціальної сфери, запустили в Дії можливість оформити пенсії, субсидії, інші соцпослуги. Наразі цей процес почав рухатися ще активніше. Наприклад, днями у застосунку запустилася послуга для набуття статусу ВПО та оформлення фінансової допомоги від держави. Незабаром ми запустимо в Дії можливість реєстрації та отримання виплат з безробіття, плануються інші соцпослуги. Нині це для нас у пріоритеті.

Ми хочемо, щоб вся екосистема соціальних послуг була доступною у Дії. Аби українці не ходили до держорганів та не стояли у чергах. Тим більше в умовах внутрішньої міграції та скупчення людей.

– Наскільки успішним є криптофонд Aid For Ukraine? Скільки вдалось зібрати грошей на армію?

– Наразі ми зібрали близько $70 млн. Частину з них уже витратили – придбали найнеобхідніші речі для нашої армії. Є публічний звіт. Поки що ми бачимо тенденцію, що надходження донатів до фонду впали. Взагалі, криптофонд – це новий формат благодійності, швидший та позбавлений бюрократії. Це унікальний випадок в історії, коли за крипту купуються зброя, медикаменти, і це набагато швидше, ніж через інші організації.

Про тиск на компанії щодо виходу з ринку РФ

– Які компанії найскладніше було видавити з російського ринку? І кого ще треба додавити?

– Компанії, які створюють складні ERP-системи, важче виходять із російського ринку – вони досить глибоко інтегровані, мають мільярдні контракти. Наприклад, це SAP, Microsoft. Проте, у SAP вже пішли певні поступи, вони починають обмежувати кількість послуг, закрили хмарні послуги. З'явилася інформація, що вони радикальніше збираються вийти з ринку РФ. Ми з ними системно на зв'язку, я спілкувався зі своїми CЕO головного німецького офісу.

Ключові гравці, які підтримують життєдіяльність великих російських компаній, мають піти з їхнього ринку або визнати, що фінансують вбивства. Це теж позиція, і на конкурентному ринку їм незабаром не знайдеться місця. Я думаю, що вони таки ухвалять правильне рішення.

Вихід Visa та Mastercard із Росії був великою перемогою, я дуже вдячний цим компаніям, це колосальний удар по цифровій економіці РФ. Пішли біржі фрилансу, сервіси для створення контенту – сотні компаній. Ми маємо списки компаній, які пішли, які залишилися і тих, хто обіцяв піти, але не пішов. Немає напівблокади.

– Можете назвати їх?

– Дамо їм шанс піти.

Про Мінцифру

– Наскільки складно було перебудувати Мінцифру та Дію у воєнний час?

– У нас досить системний менеджмент, який дозволив з початку війни ефективно працювати. Під час війни ми запустили багато послуг, які не планували. Паралельно продовжуватимемо запускати послуги за тим планом, який зробили на цей рік.

Відбулися деякі зміни у роботі команди, оскільки у нас з'явилися нові завдання та пріоритети. Зараз напрямок IT перейшов у напрямок цифрової блокади РФ, більшість команди займається комунікацією з компаніями, щоб вони вийшли з російського ринку.

Команда, яка займалася послугами, продовжує займатися їхнім розвитком. Але ми багато перезапустили за цей час. Команда, що спеціалізується на розвитку підприємництва, цифрових навичках, зараз взаємодіє із європейськими колегами та займається допомогою від наших партнерів із Європи. Команда, що займається інтернетом, продовжує відновлювати інтернет та розвивати мережі, займається питаннями Starlink.

Зараз ми готуємо нову концепцію розвитку міністерства, зважаючи на всі виклики. Після нашої перемоги ми анонсуємо Мінцифру 2.0 та покажемо новий напрямок роботи.

– Можна декілька слів про Мінцифру 2.0?

– Ми вже написали концепцію нового цифрового шляху, організаційної структури та підходів до роботи. З того, що можна анонсувати, скажу, що ми зосередимося на розвитку military tech, тобто це цифровізація військової сфери.

– Як працює Дія у тимчасово окупованих територіях Херсонщини та Приазов'я? Чи відстежується кількість людей, які там залишилися? Чи є доступ до документів?

– Щодо окупованих територій, то ми чітко розуміємо, чи працює там фіксований інтернет та мобільний зв'язок. У районах, де були активні бойові дії, можуть бути пошкоджені магістральні мережі, вежі. Намагаємося вирішувати ці проблеми. Якщо є інтернет, то Дія працює. Там українці можуть отримувати будь-які послуги, які є у застосунку та на порталі.