За 2022 рік у Дії зʼявилося декілька нових електронних документів та функцій, зокрема пенсійне посвідчення, компенсації за пошкоджене через бойові дії майно та єДокумент – замінник паспорта. Хоча через вторгнення РФ роботу держави у смартфоні довелося скоригувати, Мінцифра продовжує вдосконалювати Дію та навіть передає її іншим країнам.

"Діджитал став номер один, а офлайн – номер два", – каже Мстислав Банік, керівник із розвитку електронних послуг у Мінцифрі, про роль цифрового середовища під час великої війни.

Liga.Tech поговорила з Мстиславом Баніком про військовий квиток у Дії, про те, як Естонія, що вчила Україну бути цифровою, тепер запозичує наш досвід, та що буде з Різдвом.

Минулого тижня ви спростували повідомлення про роздачу повісток через Дію, але натякнули на електронний військовий квиток. Коли на нього чекати?

Про повістки у Дії не йдеться. Постанова Кабміну про військовий облік призовників та військовозобовʼязаних, яка вийшла у грудні, просто впорядкувала норми військового обліку, що приймалися з 2016 року. 

Повістки не роздаватимуть онлайн, а Дія піде в Естонію. Що ще Мінцифра планує на 2023 рік
Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net

Поки ми не у процесі розробки електронного військового квитка. Зараз це відкрите питання з Міноборони – коли ми розпочнемо цей проєкт, якими будуть його деталі тощо.

Щодо реєстрів військовозобовʼязаних – вони існують, але є питання з актуальністю всіх даних. Вони актуальні щодо тих людей, хто змінював місце реєстрації або служив після 2014 року. Був план з наповнення реєстрів.

Останніми роками відбувався перехід від паперових до електронних форм даних про військовозобовʼязаних. Якраз перед вторгненням Мінцифра запускала електронну зміну місця реєстрації, і у цій послузі у нас відбувався обмін з реєстром.

Підписуйтесь на LIGA.Tech в Telegram: головні новини світу технологій

За воєнного стану військовозобовʼязані не можуть змінювати місце реєстрації, тому послуга після презентації на Diia Summit 8 лютого 2022 року зупинена і буде запускатися в дещо іншій формі.

Торік на саміті був список планів на рік. Чи є військовий квиток у нинішньому списку планів?

Це дискусійне питання.

Від торішнього саміту минув майже рік. Скільки проєктів довелося відкласти "на полицю" через російське вторгнення?

Сказати, що в нас є невиконання плану, я не можу. Єдине що – ми дійсно мали унеможливити зміну реєстрації онлайн через воєнний стан. Решта працює "на ура".

Від програми єСмартфон довелося відмовитись?

Проєкт поки став на паузу. Я впевнений, що ми повернемося до нього після перемоги. Мета його зрозуміла – забезпечити старше покоління базовими смартфонами. Але є питання фінансування цього проєкту. Під час війни це точно не нагальна потреба, коли треба купувати дрони та боєприпаси.

Повістки не роздаватимуть онлайн, а Дія піде в Естонію. Що ще Мінцифра планує на 2023 рік
Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net

Серед важливих інсайтів за 2022 рік – діджитал став номер один, а офлайн – номер два. Завжди було навпаки. Офлайн був обовʼязковим, діджитал – як опція. Війна показала, що смартфон може бути способом доставлення сервісів до людини.

Саме у цьому розрізі весь світ робить переоцінку. Всі робили ставки на вебпортали, але все зводиться у всіх до смартфону. Проєкт єСмартфон лишається актуальним, оскільки у Дії наразі майже 4,5 млн користувачів з понад 18,5 млн – це люди старші за 60 років.

Перед вторгненням йшлося про електронні вибори. Як з ними повʼязана функція опитувань у Дії?

Опитування абсолютно не повʼязані з виборами, технічно вибори працюють інакше, це різні системи. У нас є декілька форм електронної демократії – петиції, відкрите місто, громадський бюджет. І здебільшого у громадян є можливість звернутися до уряду, місцевої влади, але немає зворотного звʼязку. Опитування – один з таких інструментів.

Далі ми будемо радитися в опитуваннях щодо роботи Дії. Раніше голова Мінцифри Михайло Федоров робив подібні опитування у соцмережах. Перше опитування запустили саме після Diia Summit – щодо назви програми з видачі безоплатних смартфонів.

Я частіше чую від людей, що вибори мають бути онлайн

Центральні органи виконавчої влади та обласні органи влади можуть звертатися до Мінцифри з пропозицією створення опитування у Дії. Органи дають перелік питань та відповіді, ми допомагаємо їм із запуском.

Опитуваннями про Різдво та Євробачення ми перевірили технічні деталі функції – кількість питань, довжина тексту. Але найважливішим щодо опитувань є суспільна думка. Я частіше чую від людей, зокрема журналістів, що вибори мають бути онлайн, але офлайн-форма також має зберігатися. Цікаво, що два роки тому все було абсолютно навпаки.

Опитування про Різдво матиме якісь юридичні наслідки? Чи це було "для фану" або для тестування функції?

Це спільне опитування Мінкульту та Мінцифри. Воно може вплинути на перелік державних свят. Це не справа церкви, до нас не звертався Епіфаній, щоб спитати, коли святкувати Різдво. Це питання лише світського напрямку. Я очікую, що наступного року вибір українців буде відображений у календарі, оскільки більшість людей обрало 25 грудня, ще частина обрали обидві дати. Я чув жарти, що, якщо скасувати вихідний 7-го, то люди, що проголосували за дві дати, оберуть ту, де буде вихідний.

Повістки не роздаватимуть онлайн, а Дія піде в Естонію. Що ще Мінцифра планує на 2023 рік
Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net

У вересні Мінцифра анонсувала допомогу Естонії у створенні місцевої Дії. Раніше Естонія була нашим "цифровим взірцем", а тепер ми їй допомагаємо?

Ми багато брали із досвіду Естонії щодо електронного уряду, як і весь світ. Ми користуємося деякими естонськими продуктами, серед них – "Трембіта", шина обміну даними між цифровими реєстрами. Це естонська розробка, яка у них називається XRoad. Багато речей на порталі Дія також використовують естонський досвід.

Естонія прийшла тоді до нас із відвертим запитом розвитку застосунку. Вони зробили класний ривок, але це було 10-15 років тому, і Естонія не встигла вчасно стрибнути в мобайл. А ми це зробили. І для них немає сенсу перевинаходити те, що вже існує в Україні – саме тому Естонія прийшла до нас.

Естонська сторона обрала перелік функцій у Дії, що їх цікавлять, а ми обрізали Дію і передали їм код. Аналог для Естонії має запуститися у першому кварталі цього року. Зараз триває адаптація коду, підключення сервісу до естонських реєстрів, а також створення функцій, яких у нас немає. А у нас тривають перемовини з іншими країнами, оскільки Естонія – не єдина країна, яка цікавиться Дією.

Минулого тижня у Дії запустили бета-тест програми з обміну старих ламп на LED-лампи. Це має допомогти у боротьбі з наслідками енергетичного терору РФ?

Бета-тестування стартує днями, загалом набрано 2000 людей на тест у Вінниці, Львові, Одесі та Черкасах. У пілотному проєкті – 15 мільйонів ламп від ЄС. Ідея програми – замінити старі лампочки розжарювання, які створюють велике навантаження на енергосистему України. За підрахунками, зміна всіх ламп розжарювання на LED знизить енергоспоживання мало не на 10%.

За програмою можна замінити пʼять лампочок розжарювання на сучасні лампи, обрати тип цоколя та замовити їх на відділення Укрпошти. Повноцінний запуск заплановано орієнтовно на кінець січня, після цього проєкт пошириться на інші регіони.

Цим проєктом опікується Мінекономіки, ми даємо можливість записатися через Дію, а Укрпошта забезпечує логістику та видачу. ЄС є постачальником лампочок.

Однією з "воєнних" функцій Дії торік стало подання заяви про компенсацію пошкодженого через бойові дії житла. Скільки людей нею скористалося?

Понад 300 тисяч заяв подали через застосунок, через портал – понад 17 300. Це люди з різних регіонів, деякі з них завантажували фото знищених або пошкоджених будинків. Держава таким чином сповіщатиме їх про відбудову будинків. Бувають різні випадки – будинок не підлягає відновленню, хоча лише половина зруйнована, буває, що є руйнування, а тримальна конструкція ціла.

Повістки не роздаватимуть онлайн, а Дія піде в Естонію. Що ще Мінцифра планує на 2023 рік
Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net

У чому головна цінність послуги з відшкодування пошкодженого або зруйнованого майна? Це не те, що ти подав заяву і тобі скинули гроші на картку. Одна з основних проблем – формування реєстрів власників пошкодженого майна. Є люди, які виїхали 24 лютого або перед цим, і вони не перебувають вдома, або навіть не знають про пошкодження. Органи місцевого самоврядування та обласні військові адміністрації мають звʼязатися з власниками та повідомити їм, що будинок буде знесено або перебудовано. У цьому й допомагає функція у Дії – саме тому ми збираємо адресу електронної пошти та номер телефону під час подання заявки на відшкодування.

У 2022-му в Дії зʼявилися військові облігації з назвами тимчасово окупованих міст та регіонів. Одне з міст з військових облігацій, Херсон, вже деокуповане. Чи будуть нові міста в облігаціях?

Продажем військових облігацій займаються партнери проєкту, банки та брокери. Вони запускають облігації на певний період з певною відсотковою ставкою – це спрощує процес.

За статистикою, українці вже придбали облігацій на 270 млн грн

Я впевнений, що будуть зʼявлятися нові міста – адже це частина маркетингової складової військових облігацій. Якщо відкрити перелік облігацій у профільному застосунку – то ти не зрозумієш нічого з їхніх назв і останнє, що захочеш – їх купувати. За допомогою назв окупованих міст ми зробили їх більш зрозумілими та доступними для людей.

За статистикою, українці вже придбали облігацій на 270 млн грн. Динаміка така – спочатку люди здебільшого купували короткострокові облігації – на три, шість місяців. Ми побачили, що після отримання виплат велика кількість людей відразу придбала нові, довгострокові облігації. Люди довіряють процесу, зростає їхня фінансова грамотність.

Також ми помітили, що після кожного великого обстрілу у жовтні-листопаді у кілька разів стрибала кількість донатів на армію та кількість придбаних облігацій.

Що нового зʼявиться у Дії цього року?

У нас на тестуванні у застосунку зараз перебуває оцінка якості витягу про місце проживання. Ти замовив витяг, він прийшов – потім Дія питає, чи сподобався тобі процес отримання послуги. Поступово ми впроваджуватимемо відгук до всіх послуг у Дії – це допоможе знайти слабкі місця і покращити сервіс.

Повістки не роздаватимуть онлайн, а Дія піде в Естонію. Що ще Мінцифра планує на 2023 рік
Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net

Працюємо також над заміною посвідчення водія, з минулого року – над розмитненням. Це складний процес, сам факт розмитнення – це вершина айсбергу. Зміни, які дають можливість запровадити електронне розмитнення у Дії, передбачають багато інфраструктурних та процедурних змін, зокрема на боці митниці.

Ще у нас запуститься заява на шлюб на порталі Дія після бета-тестування. Із гарячого – це все, про що можна говорити, а про що не можна – скоро вже зʼявиться. Загалом ми продовжуємо запускати сервіси в Дії, актуальні в умовах воєнного стану.