"Світ не був готовий до такої війни". Кластер Brave1 передає ЗСУ оборонні розробки – скільки їх

У квітні в Україні запустили кластер оборонних технологій Brave1. Кластер — єдина платформа для співпраці defense-tech-компаній, держави, військових, інвесторів, волонтерських фондів, медіа та всіх, хто допомагає наближати перемогу через технології.

Уже наприкінці вересня завдяки Brave1 розширився конкурс стартапів на щорічній конференції IT Arena – туди додали змагання оборонних стартапів. За майже пів року роботи через платформу пройшло 640 розробок, уже профінансовано 68 проєктів на суму $1,220 млн.

"Після початку повномасштабного вторгнення ми побачили, наскільки багато технологічних рішень у нас є. Наша задача – щоб їх ставало ще більше й вони працювали. І щоб ті рішення, які вже працюють на лінії фронту і потрапили туди через волонтерські або приватні гроші, можна було масштабувати. Вони мають з'явитися не в одному батальйоні, а по всій лінії фронту", – каже керівниця Brave1 Наталя Кушнерська. Про те, як це працює – в матеріалі Liga.Tech.

Фокус — не лише зброя

"Чому у XXI столітті стала можливою така війна? Ми не були достатньо готові до такого рівня й інтенсивності бойових дій. Взагалі світ не був готовий до настільки повномасштабної війни на суходолі, у повітрі, морі, космосі та кіберпросторі. І цей досвід дуже важкий для України", – на думку Наталі, людство вступає у період війн.

"Сьогодні оборонні технології — це єдиний правильний шлях для того, щоб і зберігати життя людей, і давати симетричну відповідь ворогу. Хто більш кмітливий, творчий, креативний, підкований і вміє ефективно використовувати ресурси – у того буде перевага", – каже співрозмовниця, додаючи, що ворога не можна недооцінювати в жодному разі.

"Кластер – наша відповідь на це. Його задача – попри форму власності, готовність продукту, розвивати повноцінно всі оборонні технології, які народжуються і створюються в Україні. Фокус не тільки на дронах", – акцентує Наталія. 

"Ми все ж таки про широке застосування технологій, не лише зброя, а й інші інноваційні рішення – і медичні технології, і логістичні, рішення для захисту. Маємо 12 вертикалей, що визначені Генштабом ЗСУ як пріоритетні", – пояснює співрозмовниця.

Зараз кластер фокусується на чотирьох напрямках: наземні роботизовані комплекси – бойові, логістичні, роботи-розміновувачі; все, що стосується РЕБ-РЕР; бойове й гуманітарне розмінування; штучний інтелект. 

68 проєктів профінансовано

За 5,5 місяців роботи на платформі – понад 640 розробок. 341 вже пройшла військову експертизу. Ще 294 отримали статус BRV1, який відкриває доступ до всесторонньої підтримки проєктам, що визначені пріоритетними для потреб сил безпеки й оборони. З них понад 70 – це роботи, які можуть виконувати різні задачі.

Наразі вже профінансовано 68 проєктів на суму $1,220 млн.

"Заявок ще багато і ця сума постійно збільшується", – каже керівниця кластера. Гранти зараз видають на суму $5000 і $25 0000, є сподівання на появу і більших сум – до $100 000 з наступного року. "Є погодження, що Brave1 отримає 1,5 млрд гривень саме на підтримку для оборонних технологій. Це ті гранти, які віддає держава, але ми працюємо ще й над тим, щоб залучати фінансування від інвесторів", – додає Наталя.

Про IT Arena

Цьогоріч кластер привів на конкурс стартапів 15 команд, з них три переможці отримали $5000, $8000 та $10 000. Крім того, на конференції учасники могли вже напряму домовитися з інвесторами про фінансування.

Важлива також взаємодія з міжнародними кластерами, асоціаціями та компаніями. Так українські компанії отримають доступ до міжнародних технологій і компонентів, які можуть використовувати у своїх продуктах. 

У 2023 році оборонні технології на IT Arena представили вперше, і вже є плани на такий самий трек на 2024 рік. 

Як подати заявку на платформі

Щоб подати заявку, компанія не обов'язково повинна бути зареєстрована. Це може бути ФОП чи волонтерський фонд.

Після реєстрації та підпису ЄЦП, в кабінеті можна додати до 20 розробок. Заявник спочатку проходить процедуру комплаєнсу, перевіряються зв'язки з Росією і Білоруссю. Після цього розробки йдуть на військову експертизу, яку забезпечує Генштаб ЗСУ (понад 500 профільних експертів), а потім – отримують висновок. "Ми навчилися це робити супершвидко, пʼять-сім днів від моменту подання заявки до отримання результатів військової експертизи", – каже Наталя. 

Висока оцінка означає, що розробка цікава і готова. Тоді вона автоматично йде на фасттрек, де її підхоплює команда Міноборони та проводить усіма лабіринтами, до міжнародної кодифікації й реєстрів НАТО, включно до поставлення на озброєння та державного замовлення. 

Якщо необхідне масштабування та виробничі потужності – доєднується Мінстартегпром, РНБО допомагає з координацією і синхронізацією процесів і безпекових питань.

Середня оцінка включає висновки, що розробники мають доробити для отримання доступу до фасттреку Міноборони. "З нашого досвіду – це або нестача тестувань розробки, або нестача документів, іноді треба поліпшити певні тактико-технічні характеристики", – пояснює співрозмовниця. 

Низька оцінка означає, що розробка наразі не цікава для Сил оборони. Її передають на бізнес-експертизу. Там її оцінюють інші експерти — люди бізнесу, дотичні до технологій та інновацій. 

Читайте також

Деякі команди працюють з 2014 року, деякі – з повномасштабного вторгнення. Є дуже багато тих, які прийшли з IT або інженерної сфери, в них є більше можливостей масштабування, швидкого налагодження виробничих потужностей. Є невеликі команди, в яких немає багато ресурсів, але є інноваційні програмні рішення, і задача — їм допомагати.

Проблеми й перспективи

Найбільша проблема — це гроші, які завжди потрібні для розвитку продукту, для масштабування, для виробництва, каже Наталя. Є також великий запит на інженерів, є питання з бронювання людей, залучених до роботи. "На мою думку, дуже скоро почнеться бум не на юристів, економістів і фінансистів, а бум на інженерів, фізиків, на людей, які безпосередньо працюють в defense tech", – зазначає Кушнерська.

"Завдяки дуже сильній дерегуляції процесів допуску до експлуатації сьогодні є вікно можливостей для команд не тільки створити ефективний продукт, а зробити так, щоб він працював на лінії фронту, – каже Кушнерська. Але не було розв'язано питання легалізації продукту, щоб він міг отримати кодифікацію НАТО, а розробник – передати його на озброєння. Це і є задача кластера – створити, протестувати продукт і після завершення війни мати можливість продавати його за кордон. 

"Ми розуміємо, що сьогодні всі міжнародні компанії, навіть великі глобальні корпорації дивляться на Україну, на наші інновації. І всі розуміють, що сьогодні завдяки нашій великій експертизі та реальним бойовим умовам є можливість робити класні й ефективні рішення", – пояснює співрозмовниця.

Прототипи й "колеги"

Кушнерська називає Brave1 унікальним проєктом не тільки для України, але й для світу. Це спільна ініціатива Мінцифри, Міноборони, Генштабу ЗСУ, РНБО, Мінекономіки та Мінстратегпрому. Хоча все ж є кілька прототипів – наприклад, американська DARPA (Агентство передових оборонних дослідницьких проєктів США). "Але DARPA – це проєкт, який за державні кошти може роками розвивати, створювати технології", – пояснює співрозмовниця.

Ще в США є Defense Innovation Unit, відділ оборонних інновацій Пентагону. Там за запитом Міноборони беруть рішення, які є на ринку, роблять експертизу й обирають ті, що найбільше підходять під запит. Далі їх віддають безпосередньо до міністерства. 

Наталя згадує й ізраїльську структуру з трьох великих оборонних підприємств і багатьох інноваційних команд: "Їх понад 200, вони розробляють рішення, що потім  виробляються на їх же підприємствах". Є акселератор NATO Diana – це повноцінний акселератор, де за напрямками набирають команди. Їм допомагають у створенні й розвитку продукту – і з процесами, експертизою і грошима. На виході отримують  продукти, які можуть використовувати", – розповідає співрозмовниця.

Brave 1 Наталя називає "більше про містки та звʼязки" – це проєкт для того, щоб допомагати українським виробникам. "Ми працюємо на будь-якій стадії готовності продукту, починаючи від ідеї, закінчуючи великими промисловими виробництвами на базі потужностей, що є в розпорядженні Мінстратегпрому (серед іншого й Оборонпром)", – каже Кушнерська. 

Читайте також