Довелося скасувати місію на Марс: як війна проти України вплинула на розвиток технологій

Повномасштабна війна Росії проти України торкнулася не лише нашої країни та її сусідів. Багато технологічних компаній вийшли з російського ринку, набули чинності санкції, порушилися ланцюжки постачань. Технологічні компанії тепер змушені перебудовувати свою роботу та призупиняти проєкти.

Liga.Tech розповідає, з чим зіткнулися Apple, Meta, Netflix, Samsung та космічні агенції.

Надлишок смартфонів Apple та Samsung

Через війну Apple довелося змінити плани на другий квартал року з виробництва – скоротивши на 20% випуск iPhone SE, ніж планувалося спочатку. Це приблизно на 2–3 млн менше пристроїв. Також Apple скоротила замовлення на виробництво AirPods у 2022 році більш ніж на 10 млн одиниць. Про це повідомляє Reuters і ще низка ЗМІ з посиланням на джерела в компанії.

Це показовий, але не єдиний приклад на ринку смартфонів. На складах дистриб'юторів Samsung накопичилося загалом близько 50 млн нерозпроданих смартфонів. Це антирекорд, через який компанії довелося піти на радикальне скорочення виробництва – обсяг випуску нових смартфонів у травні 2022 року скоротився вдвічі.

Підписуйтесь на LIGA.Tech у Telegram: головні новини світу технологій

Ресурс Canalys.com, який аналізує динаміку глобального ринку, опублікував звіт за перший квартал із невтішними для виробників мобільної техніки результатами. Перший квартал 2022 року показав найбільше за останні роки зниження продажу смартфонів у всьому світі – мінус 11%.

Це підтверджує прогнози експертів, що карантин та сплеск інфляції через бойові дії в Україні можуть обвалити попит на смартфони у 2022 році.

Припинення найму в Meta

Meta скорочує плани найму нових співробітників цього року щонайменше на 30%. Як стало відомо в червні, компанія найме лише 6000–7000 нових співробітників замість запланованих 10 000. Також компанія вирішила не наймати нових людей на деякі посади, що звільнилися.

Про це генеральний директор компанії Марк Цукерберг повідомив під час корпоративної зустрічі. Поточну ситуацію він назвав "одним із найгірших спадів, які ми бачили в новітній історії".

У другому кварталі 2022 року компанія очікує лише $28 млрд виторгу замість запланованих $30 млрд. Але й це не остаточне число.

"Ми зіткнулися з уповільненням зростання компанії після початку війни в Україні через втрату доходів у Росії, а також зниження попиту на рекламу як у Європі, так і за межами регіону", – зазначив фінансовий директор Девід Венер у звіті наприкінці квітня.

Звільнення та втрата передплатників у Netflix

Після виходу з ринку РФ Netflix втратив 700 000 передплатників. В результаті кількість користувачів онлайн-кінотеатру у всьому світі скоротилася до 221,64 млн, тоді як у попередньому кварталі становила 221,84 млн.

Через це компанії довелося звільнити 150 співробітників з відділів рекрутингу та контенту у квітні. Ще 350 співробітникам довелося залишити роботу у червні.

Компанія попередила інвесторів, що зростання виторгу сильно сповільнилося через загострення конкуренції на ринку та "геополітичні фактори", такі як війна в Україні.

Загалом з початку року акції Netflix впали на 70%. Зупинити падіння та залучити нових глядачів компанія планує шляхом зниження ціни підписки, яка стане доступною завдяки перегляду реклами.

Дефіцит мікрочипів

Ще одна проблема – глобальний дефіцит із чипами. Це найважливіший компонент усіх електронних пристроїв – від iPhone та автомобілів до таких технологій як штучний інтелект та квантові обчислення. Непередбачений попит на них виник під час пандемії, а війна лише посилила дефіцит.

Як з'ясувалося, на дві українські компанії "Інгаз" та "Кріоін" припадає близько половини світових постачань газоподібного неону, що необхідний для виробництва напівпровідників. Цю речовину використовують для живлення лазерів, що витравлюють маркування на комп'ютерних чипах.

І Інгаз, що базувався у Маріуполі, і Кріоін з Одеси припинили свою діяльність. Крім того, як повідомляє IPS, Росія виробляє близько третини світового запасу паладію, рідкісного металу, що використовується в сенсорних чипах та деяких типах комп'ютерної пам'яті. Тепер ці постачання теж обмежені, що може призвести до підвищення цін на мікросхеми та суттєвих труднощів для компаній, які змушені шукати альтернативні джерела сировини.

Відкладена місія на Марс

Війна в Україні впливає не лише на життя на Землі, а й на темпи освоєння космосу. У вересні 2022 року марсохід Rosalind Franklin повинен був вирушити на Червону планету в рамках спеціальної місії. Посадку було заплановано на червень 2023 року. До неї були готові всі: марсохід, оперативна група та вчені.

Цей ровер унікальний. Він може бурити глибше, ніж будь-який інший марсохід до нього — до двох метрів нижче поверхні. Це важливо, оскільки надра Марса захищені від шкідливого випромінювання та можуть містити докази існування життя у минулому чи теперішньому.

3,8 мільярда років тому, коли на Землі тільки зароджувалося життя, Марс міг бути живим. За даними орбітальних та посадкових апаратів, тоді на його поверхні була вода — отже, ймовірно, хмари, дощ та щільна атмосфера. Також там було глобальне захисне магнітне поле та вулкани.

"По суті, там були всі необхідні для життя елементи – вуглець, водень, азот, кисень, фосфор та сірка. І Rosalind Franklin мав надати цьому підтвердження", – каже Ендрю Коутс, заступник директора Лабораторії космічних досліджень Малларда, UCL.

Доставити Rosalind Franklin на Марс мав космічний корабель європейського виробництва, у місії брала участь і російська сторона. Передбачалося, що вона допоможе із запуском та платформою для його посадки. РФ також мала надати радіоактивні обігрівачі, щоб батареї марсохода залишалися теплими в холодні марсіанські ночі.

Війна проти України зробила цю співпрацю неприпустимою. Зараз Європейське космічне агентство думає над тим, щоб реалізувати цей проєкт самостійно або у співпраці з NASA: "Ми працювали над цим проєктом 20 років, але це був логічний і необхідний крок, тому ми продовжимо чекати на запуск". Вчені припускають, що Rosalind Franklin зможе вирушити на Марс у 2028 році.