Зміст:
  1. Перегони за надзвук
  2. СССР виривається вперед і програє
  3. Швидкість – це ще не все

24 жовтня 2003 року відбувся останній комерційний рейс Concorde для British Airways. Ще через місяць від послуг першого в світі надзвукового пасажирського літака відмовилась і компанія Air France. 

Читайте нас в Telegram: головні новини коротко

Амбітний спільний проєкт Франції та Великої Британії вважався апофеозом розвитку авіаційних технологій та втіленням мандрівок з розкішшю та комфортом – шлях від Нью-Йорка до Лондона він долав менше ніж за три години. Проте й ціна за це задоволення була колосальною – $12 000 за квитки в обидва боки.

Останній політ "Конкорда". Як закінчилась ера надзвукових пасажирських польотів
Пілоти Жан-Луї Чатклен (праворуч) і Роберт Ваккіані махають руками з кабіни ''Конкорда'' після того, як літак здійснив свій останній рейс до Німеччини 24 червня 2003 року – до аеропорту Карлсруе-Баден-Баден. Фото: EPA/DPA/Рональд Віттек

З нагоди 20-річчя останнього польоту "Конкорда" Liga.Tech згадує історію його створення, чому новаторство не допомогло закріпитись на ринку та як СССР хотів зробити свою відповідь.

Перегони за надзвук

Ідея переправляти пасажирів в точку призначення зі швидкістю понад 1 мах виникла у комерційних авіакомпаній майже одразу після того, як американський пілот Чак Єгер вперше подолав звуковий бар’єр на експериментальному ракетоплані Bell X-1 у жовтні 1947 року. Спершу розробка надзвукових літаків велась у військових цілях, що було очікувано – якраз набирала обертів холодна війна. Над адаптацією технології для цивільних завдань задумались вже на початку 1960-х, коли реактивні пасажирські лайнери стали буденністю для багатьох країн. 

29 листопада 1962 року уряди Франції та Великої Британії підписали угоду про спільну розробку надзвукового літака з чотирма двигунами і дельтаподібним крилом. Звідси пішла й назва проєкту – Concorde, що з французької означає "угода" чи "співдружність". Основні роботи зі створення літака були покладені на французьку Aerospatiale (згодом її поглине корпорація Airbus) та British Aircraft Corporation (попередник BAE Systems).

Останній політ "Конкорда". Як закінчилась ера надзвукових пасажирських польотів
Проєкт Boeing 2707. Джерело: James Vaughan/flickr

Схожі проєкти в розробці мали США та СССР. Найамбітнішим був Boeing 2707, який за задумом мав розганятись до майже 2700 км/год, перевозити 300 пасажирів (600 в деяких модифікаціях) та мати крило змінної стрілоподібності, яке до цього використовувалось лише у військовій авіації. Перспективним літаком зацікавились 25 авіакомпаній, які розмістили 115 замовлень. Однак проєкт був згорнутий через низку технологічних ускладнень, значне відставання від конкурентів та негативну суспільну реакцію – американським ВПС часто доводилось компенсовувати незадоволеним громадянам вибиті шибки в районах тестувань надзвукових бомбардувальників.

Зрештою уряд США, який вже витрачався на війну у В’єтнамі та Місячну програму, не міг дозволити собі ще один дорогий мегапроєкт. Не пройшовши далі стадії креслень і макетів, Boeing 2707 був остаточно списаний 1971 року.

Радянський проєкт пасажирського надзвуковика був успішнішим, однак Ту-144 так і не зміг скласти конкуренцію "Конкорду". Спершу планувалось, що він розганятиметься до швидкості в 3000 км/год, однак це б призвело до нагрівання літака до 250 градусів за Цельсієм. Це означало необхідність робити корпус з сталі й титанового сплаву, що мало ще більше ускладнень. Тому було вирішили обмежити максимальну швидкість 2500 км/год, що дозволило використовувати в якості основного матеріалу звичний для авіації дюраль.

Друга суттєва проблема полягала в тому, що, з огляду на обрану "безхвосте" аеродинамічне компонування, літаку довелось би "задирати" ніс на 14-15 градусів під час посадки, а це ускладнило б огляд пілотам. Конструктори Ту-144, як і їхні колеги з "Конкорда", розв'язали цю проблему однаково – додали можливість трохи згинати носову частину. Взагалі радянський і британо-французький надзвукові лайнери мали так багато спільного, що в західній пресі перший іронічно називали "Конкордським". Це пояснюють фактором співпраці Москви і Парижу в технічній сфері або успіхами шпигунів КДБ у заволодінні технічною документацією Concorde. 

СССР виривається вперед і програє

На пізніх етапах розробки Ту-144 партійне керівництво почало активно підганяти конструкторів. Перший у світі успішний політ надзвукового лайнера мав вкотре підкреслити, що Червона імперія сильна не тільки в балеті, шахах і хокеї, але й у сфері високих технологій. Вимога Кремля була виконана: Ту-144 здійснив перший політ 31 грудня 1968 року, в той час як "Конкорд" вперше піднявся в небо 2 березня 1969-го. Через два роки Ту-144 був тріумфально представлений широкій публіці на міжнародному авіасалоні в Ле-Бурже. 

Останній політ "Конкорда". Як закінчилась ера надзвукових пасажирських польотів
Ту-144. Фото: Aero Icarus/flickr

Проте вже досить швидко з’ясувалося, що поспіх в розробці таких складних апаратів має високу ціну: в 1973 році на черговій виставці Ле-Бурже був запланований демонстраційний політ Ту-144. Однак під час виконання крутого віражу чудо радянської авіаційної думки розвалилося прямо в повітрі. Загинув весь екіпаж та 25 жителів містечка Гусенвіль, неподалік летовища. 

Стало очевидно, що під час розробки Ту-144 припустилися ряду серйозних прорахунків і дефектів. Конструкторів зв’язувала по руках політична доктрина: вони мали використовувати компоненти тільки радянського виробництва. Через необхідність доопрацювань і додаткових випробувань літак почав здійснювати регулярні пасажирські рейси лише наприкінці 1977 року. Він літав тільки одним маршрутом – Москва – Алма-Ата (зараз Алмати) і назад.

Проте вже через сім місяців пасажирські перевезення на Ту-144 припинили. Причиною стала аварія модифікованої версії лайнера, в якого під час випробувального польоту загорівся один з двигунів дальнього польоту. Загалом за час комерційної експлуатації перший радянський надзвуковий лайнер здійснив 55 рейсів та перевіз майже 4000 людей. 

Відновити комерційні польоти Ту-144 хотіли на початку 80-х років на маршруті Москва – Красноярськ, однак на заваді стала пожежа під час одного з тестових прогонів двигуна. Після смерті Брежнєва і переставлянь у керівництві партії ідею надзвукових пасажирських перевезень остаточно поховали. 

Швидкість – це ще не все

Ще на етапі розробки "Конкордом" зацікавились майже два десятки авіакомпаній, зокрема з Ірану та Китаю. Проте майже всі вони скасували замовлення невдовзі після початку перших комерційних польотів у січні 1976 року. Сумарно тестування британо-французької розробки тривали 5000 годин, що зробило його найбільш випробуваним літаком в історії авіації. Екіпаж складався з девʼятьох людей: двох пілотів, бортінженера та шістьох стюардес/стюардів. 

Основними операторами залишились British Airways (BA) та Air France (AF). Першими маршрутами "Конкордів" стали Лондон – Бахрейн та Париж – Ріо-де-Жанейро. Цікаво, що США спочатку відмовлялися приймати в себе надзвукові лайнери через скарги громадян на гучний шум. Власне, першим політиком, який скористався лайнером, став британський прем’єр Джеймс Каллаган, який вирушив у Вашингтон для того, щоб переконати президента Картера скасувати цю заборону. Невдовзі "Конкордам" таки дозволили здійснювати рейси до аеропорту ім. Даллеса в штаті Вірджинія та інших міст.

Літак міг піднятись на висоту 18 кілометрів, де пасажири на межі стратосфери й іоносфери могли бачити на власні очі кривизну нашої планети – десь засмутились прихильники пласкої Землі. 

Оскільки під час польотів до Нью-Йорка він пересікав декілька часових поясів, виходило, що він сідав у місці призначення ще до того, як злітав з Лондону. Ірландський журналіст Террі Воган з іронією відзначав, що "Конкорд" дає йому змогу поснідати в аеропорту Хітроу, а потім поснідати вдруге в аеропорту ім. Кеннеді. 

Крім того, ці надзвукові літаки здійснювали рейси до Сінгапуру і Мехіко, а також за маршрутом Даллас – Форт-Ворт – аеропорт ім. Даллеса, але в останньому випадку польоти здійснювались на дозвуковій швидкості. 

Хоча на початку своєї експлуатації "Конкорди" викликали справжній фурор, представники ВА скаржились на велику кількість випадків, коли клієнти замовляли квиток і пропускали політ. Зважаючи на високу ціну квитка політ на лайнері почав вважатись обов’язковим атрибутом іміджу багатіїв та зірок. Зрозумівши, куди віє вітер, ВА почала пропонувати своїм пасажирам відповідне меню: шампанське Dom Perignon, канапе з ікрою та омарами, свіжу полуницю з подвійним кремом цілий рік та гаванські сигари. 

Останній політ "Конкорда". Як закінчилась ера надзвукових пасажирських польотів
Королева Єлизавета та принц Філіп виходять з британського ''Конкорда'' у Техасі, 1991 рік. Фото: SRA JERRY WILSON

Серед найвідоміших пасажирів літака були зірка тенісу Андре Агассі, супермоделі Клаудія Шиффер і Сінді Кроуфорд, музиканти Стінг, Мік Джаггер та Елтон Джон, актори Елізабет Тейлор і Шон Коннері. Полюбляла подорожувати на ньому королева Єлизавета ІІ з чоловіком і родиною. 

Довгий час "Конкорд" вважався найбільш безпечним і комфортним літаком. Перша і єдина аварія цієї моделі сталася 25 липня 2000 року. Невдовзі після зльоту літак спалахнув і впав на землю. Всі 113 людей на борту загинули. Польоти решти 12 "Конкордів" негайно призупинили і поновили тільки після встановлення модернізованих паливних баків. Проте вже у 2003 році основний комерційний надзвуковий лайнер остаточно приземлився.

Надзвукові польоти мають одну неприємну особливість для тих, хто лишається на землі, – вони вкрай гучні. Аби уникнути скарг і позовів, авіакомпаніям доводилось прокладати маршрути, щоб "Конкорди" здебільшого летіли над водою. Але вже після трьох рейсів до Сінгапуру влада Малайзії відмовилась пускати надзвукові лайнери в свій повітряний простір. Був побудований новий маршрут через Індію, проте уряд цієї країни дозволив "Конкордам" літати над своєю територією лише на дозвуковій швидкості. Після цього в ВА остаточно відмовились від цього маршруту. 

Фінальну крапку в ері надзвукових польотів поставила економіка. В плані потрібного палива "Конкорд" був справжнім ненажерою: за одну годину польоту він витрачав понад 25 000 літрів палива. Для порівняння, Boeing 737 за той самий час "зїдав" тільки 3200 літрів. Під час стрибків цін на нафту ВА і AF доводилось звертатись до своїх урядів за дотаціями. Це вкупі з високою вартістю експлуатації робило "Конкорди" збитковими навіть з урахуванням дорогих квитків. 

Оскільки багатьох людей хвилює можливість поснідати вдома, а потім пообідати на іншому боці земної кулі, час від часу в інфополі з'являється інформація про стартапи з відновлення надзвукових польотів. Але доки вчені не вигадають більш дешеве підходяще паливо і спосіб нівелювати сильний гуркіт, очікувати на появу наступника "Конкорда" не доводиться. Тому літак поки залишиться артефактом епохи ХХ століття, коли нові технологічні вершини досягали, не рахуючись з практичністю чи витратами.