Українці створюють кіберпротези і хочуть роздавати їх безоплатно. Звідки гроші та як це працює

Під час війни люди втрачають кінцівки не тільки на фронті, а й через обстріли житлових районів. Питання якісних протезів зараз для України як ніколи актуальне.

Сучасні протези — це не просто "муляж" руки, а складний пристрій, який має датчики, що зчитують команди, і дозволяє брати предмети та виконувати звичні щоденні дії (відчиняти двері, переносити речі тощо). Українська команда Allbionics запускає виробництво таких протезів в Україні й каже, що може задовольнити потреби значної частини людей з ампутаціями. Протези планують видавати українцям, які їх потребують, безоплатно.

Liga.Tech поговорила з гендиректором Allbionics Володимиром Бандурою про те, чому протези без сервісу не мають сенсу, чому важливо відкрити виробництво саме в Україні та як штучний інтелект допомагає повернути людям руки.

Процес, який важко масштабувати. Звідки взялася ідея виробництва в Україні

У березні 2022 року Володимир дізнався про евакуйовану з Бучі сімʼю. На одному з блокпостів окупантів їх розстріляли зі стрілецької зброї, вітчима вбили, а девʼятирічну дівчинку поранили в руку. Ті, хто вижили, були змушені ховатися по підвалах понад добу. Через незворотні процеси руку дівчинки довелося ампутувати. 

Наш співрозмовник став одним із людей, які вирішили допомогти. У Кремнієвій долині йому порекомендували компанію, що займається протезами. Треба було лише організувати поїздку. Це виявилося суперскладно.

Тим паче у дівчинки був складний випадок — ампутація вище ліктя, коли треба виготовити ще й рухомий "лікоть" — розповідає Володимир.

Процес, який може тривати тижні, розтягнувся на місяці. Виникло чимало додаткових витрат, повʼязаних із логістикою та координацією всіх учасників. Надання протеза складається з кількох етапів: огляд, 3D-сканування для виготовлення кріплення, примірка тестового кріплення кандидатом. Далі, якщо кріплення підійшли, — виготовлення протеза, якщо ж ні — моделі кріплень треба підігнати і зробити новий набір тестових кріплень. А кожне пересилання протезів, тестових кріплень чи комплектації до протезів триває декілька тижнів.

Якщо ж уявити, що такий процес треба повторити для сотень людей, то це просто не масштабується. "Багато кого взагалі нереально відправити за кордон, — підкреслює співрозмовник. — Окремим кандидатам складно поїхати з Харкова до Львова, не кажучи про поїздку до Німеччини або США".

Володимир запропонував американському виробнику протезів надати ліцензію на виробництво за його технологією в Україні. Це дозволило б забезпечити повний цикл сервісів. "Але всі ці компанії комерційні, і коли говориш з ними про виробництво, сервіс, локалізацію, вони починають запитувати прагматичні речі: де цей ринок, який його обсяг, перевірмо попит, а потім будемо створювати сервіс, збирання", — пояснює Володимир.

Без сервісу та збирання не можна системно та швидко надавати допомогу, а зарубіжні компанії думають, якщо воно "не дуже йде", то це й не потрібно ринку. Виникає дилема — або займатися імпортом дорогих протезів без належного сервісу, з надмірними зусиллями та витратами, або створити власне виробництво. Володимир обрав друге.

Робота над протезами та дизайном

Окрім гендиректора Володимира Бандури, серед топів Allbionics — Стівен Ван Фліт, якого Володимир характеризує як досвідченого дослідника зі США, автора 18 патентів у темах, пов’язаних з електронікою та сенсорами. Ван Фліт працював зокрема у сфері біонічних протезів, відповідав за виготовлення сотень таких протезів для клієнтів переважно на американському ринку. "Він добре розуміє процес, виробництво, архітектуру пристрою і всі технічні деталі", — додає співрозмовник.

Сам Володимир із командою уже багато років займається новими розробками та технологічними дослідженнями. Allbionics також співпрацюють з IT-компаніями GlobalLogic та Droid Technologies. Над дизайном працюють зі студією Дмитра Аранчія, який спеціалізується на параметричному дизайні — коли зовнішній вигляд предмета чи будівлі створюється за допомогою компʼютерних алгоритмів і вони набувають помітної органічної форми, як роботи Захи Хадід.

"Під задачі проєкту ми динамічно формуємо команди зі своїх співробітників та інженерів партнерів. В середньому над проєктом працює 15-20 розробників", — додає Володимир.

Гроші та плани

Вартість Allbionics Володимир не називає — питання комерціалізації відкладене: "Ми не плануємо продавати ці пристрої — будемо надавати їх безплатно". Проєкт і саме роздавання протезів фінансуються за власні гроші засновників, один із них — IT-підприємець Дмитро Волконський. Надалі планують залучити міжнародну підтримку — грантову, корпоративну тощо. 

За словами Володимира, глобальна потреба у протезах величезна, і сучасні протези закривають мізерну частку ринку. 

Біонічні протези виробляють лише в певних країнах, де є страхова медицина, тож вони дорогі й не розв'язують глобальну проблему. "Ми хочемо впровадити низку інновацій, зокрема компактне автоматизоване виробництво, яке можна розміщати там, де потрібні протези. Наразі — в Україні", — каже співрозмовник. 

Гендиректор Allbionics стверджує, що проєкт може закрити значну частину потреб українців з ампутаціями. За підрахунками Бандури, це сотні людей, які втратили верхні кінцівки через війну або через вроджені синдроми. Водночас проєкт ще не переходив до "формальних відносин" з урядом: "Хочемо протестувати технології з кінцевими користувачами і тоді швидко масштабувати".

Попереду й вибір рішення щодо виробництва. "Нам потрібно мати свою технологію, своїх виробників... Потужності зараз — це не класичне виробництво з десятками чи сотнями верстатів. Воно містить використання 3D-друку, виготовлення підрядниками за нашим дизайном друкованих плат, спеціалізованої електроніки і наступну збірку в Україні".

Без повноцінних сервісних центрів в Україні немає сенсу працювати — каже Володимир. "Одна з ключових причин відмови від протезів — довгий цикл сервісу, навіть у тих країнах, де вони представлені. Уявімо собі — з України потрібно обслужити протез у США чи Британії, це займатиме 1-2 місяці на кожне таке обслуговування".

Застосунок для сканування руки, штучний інтелект та інші оптимізації

Зараз процес видачі протеза виробниками наступний: компанія створює мережу партнерів, що займаються реабілітацією, там роблять пацієнту знімок та 3D-сканування, після чого починається процес виготовлення кріплення і примірка з пацієнтом. Потім робиться протез, пацієнт вчиться. Від звернення до виготовлення кінцевого протеза має минути три-чотири тижні. 

Біонічний протез міжнародного виробника належної якості може коштувати від $15 000 до $100 000, якщо це складний випадок ампутації вище ліктя. 

Allbionics хоче спростити процес і знизити ціну виготовлення. Для цього створять мобільний застосунок, який скануватиме руку з підказками дуже швидко. Це можуть робити як реабілітологи, так і люди без фахового досвіду. У клініках-партнерах пацієнти зможуть отримати першу оцінку та зробити скан поруч із домом або ж викликати спеціаліста.

На основі скану автоматично з допомогою штучного інтелекту створюється індивідуальне кріплення для перевірки, а потім — і сам протез. Алгоритми машинного навчання використовуються для обробки сигналів від датчиків, щоб покращити точність сприйняття команд користувача для управління протезом.

Далі — протези ніг

За словами Бандури, багато компаній, які роблять біонічні протези, фокусуються саме на ампутаціях нижче ліктя. Але якщо подивитися на запити, що надходять від пацієнтів, близько 40% або й більше — ампутація вище ліктя.

Протез нижче ліктя планують надавати споживачам з квітня. Наразі Allbionics розроблює рішення і для ампутацій вище ліктя, він буде у травні. А у третьому кварталі 2023 року планується розробити ряд рішень для випадків ампутації ніг.