Зміст:
  1. Доступ працівників до даних користувачів
  2. Як Facebook дозволив російським хакерам маніпулювати виборами в США
  3. Cambridge Analytica та зруйнована репутація 

Соцмережі Facebook 4 лютого виповнюється 20 років. Ювілей "зіпсовано" – на початку лютого Марку Цукербергу довелося просити вибачення перед американськими родинами в сенаті, а визнавати свою провину технобізнесмен погоджується нечасто.

Читайте про бізнес без політики на каналі LIGA.Бізнес

"Ви цього не хотіли, але ваші руки в крові", – почув із вуст членів сенату технобізнесмен. Він також був змушений подивитися в очі батькам, які звинувачують соцмережі у смерті своїх дітей.

Liga.Tech розповідає, чому напередодні річниці заснування Facebook опинився в центрі скандалу й наводить декілька прикладів того, як Марк Цукерберг роками ігнорував "слабкі" місця соцмережі заради успіху та грошей.

Доступ працівників до даних користувачів

Одним з найповніших свідчень того, що відбувається всередині соціальної мережі є книга "Огидна правда. Facebook. За лаштунками боротьби за першість", написана журналістками Шірою Френкель і Сесілією Кан кілька років тому. 

Авторки колонок і репортажів для The New York Times, BuzzFeed, The Times і The Washington Post провели понад 400 розмов з колишніми й нинішніми працівниками Facebook, а також інвесторами та консультантами корпорації Meta. 

Працівникам Facebook суворо заборонено використовувати доступ до даних соцмережі з особистою метою. Разом з тим, це довгий час ґрунтувалося виключно на довірі. Жодних обмежувальних механізмів для цього не було.

У такий спосіб Марк Цукерберг вирішив позбутися бюрократії, яка не дозволяла інженерам виконувати свою роботу швидко й незалежно. Правило виникло, коли в компанії працювало лише 100 людей. Згодом їх стали тисячі, але практику ніхто так і не переглянув.

"Ваші руки в крові". Facebook відзначає 20-річчя, опинившись у центрі скандалу – що відомо
Фото: WILL OLIVER/EPA

Як приклад, у книзі наводять історію інженера Facebook, який вирішив отримати доступ до листування й інших даних жінки, з якою він сходив на побачення. Він побачив навіть ті фото та повідомлення, які вона вже видалила, але соцмережа їх досі зберігала. Приблизно те саме в період з середини 2014 до травня 2015 повторив ще 51 його колега. 

Усіх цих людей викрили та звільнили. Але проблему це не вирішило. Кількість працівників, які мають доступ до даних, скоротили лише після приходу нового керівника служби безпеки Алекса Стеймоса та його доповіді Цукербергу. 

Як Facebook дозволив російським хакерам маніпулювати виборами в США

У 2015 році Нед Моран, аналітик з питань безпеки у спеціалізованій групі Facebook, отримав докази того, що росіяни зламали пошту й публікували важливі електронні листи кандидатки в президенти США Гілларі Клінтон.

Це був безпрецедентний приклад шпіонажу, що порушував встановлені раніше норми кібервійни. Моран знав, що це важливо й повідомив своєму керівництву. 

Але, як ідеться у книзі "Огидна правда. Facebook", у соцмережі не було жодного алгоритму дій або інструкцій, що робити, якщо неавторизований акаунт розповсюджує на платформі вкрадені електронні листи.

Докази були очевидні: російські хакери видавали себе за американців, створювали групи в Facebook і вдавалися до маніпуляцій з громадською думкою. Проте в компанії не було правила, яке це б забороняло.

Це був лише початок. Команда Алекса Стеймоса – на той момент голови безпеки Facebook – з’ясувала факти, про які не знала навіть влада США. Проте йому не вдалося своєчасно донести цю інформацію до керівництва. Через те, що Стеймос не входив до внутрішнього кола Марка Цукерберга та виконавчої директорки компанії Шеріл Сендберг – він дотримувався ієрархії всередині компанії.

Серйозно про втручання російських спецслужб в американські вибори всередині соціальної мережі заговорили надто пізно – вже після того, як Дональд Трамп був обраний президентом США.  

Підписуйтесь на LIGA.Tech в Telegram: головні новини світу технологій

Цукерберг вимагав від керівників дати йому відповіді на запитання, і вони пообіцяли спрямувати найкращі інженерні кадри й ресурси для розслідування дій Росії на платформі. Але оскільки наближалися різдвяні й новорічні свята, потрібен був майже місяць, щоб зібрати всю команду експертів із безпеки.

Навіть отримавши більше даних компанія не поспішала із заявами, бо не хотіла втручатися в геополітичне протистояння та бути в центрі обговорення сумнівних президентських виборів. Facebook був насамперед бізнесом. 

Як стверджують авторки книги, цей спосіб мислення виходив безпосередньо від Цукерберга. 

У перші дні існування Facebook фраза "Компанія вище країни" була мантрою, яку генеральний директор повторював своїм працівникам.

Cambridge Analytica та зруйнована репутація 

Найбільші страхи Цукерберга – про зовнішнє втручання й обмеження в роботі компанії справдилися після скандалу навколо Cambridge Analytica. Британській компанії вдалося зібрати дані мільйонів користувачів Facebook, які потім були використані для виборчої кампанії Трампа.

Facebook дозволив комусь отримати величезну кількість приватної інформації про величезну кількість людей зі своєї системи, і ця організація передала дані комусь іншому, хто використав це в політичних цілях.

Громадськість шокувало, що дані користувачів опинилися у третьої сторони не через хакерську атаку або помилку, а тому, що соцмережа не захищала дані своїх користувачів.

Це поклало початок для низки гучних судових позовів проти соціальної мережі – як з боку можновладців та інвесторів, так і звичайних користувачів, які стали жертвою слабкої політики конфіденційності й безпеки соціальної мережі. 

Річницю компанії Марк Цукерберг фактично зустрів на слуханнях в американському Сенаті, присвячених небезпеці сексуального насильства щодо дітей, пов'язаної з матеріалами, які розміщуються у соціальних мережах.

"Коли кілька тижнів тому в літака Boeing у польоті відлетіли двері, ніхто не поставив під сумнів рішення посадити весь парк літаків... Чому ж ми не вживаємо таких же рішучих заходів, коли йдеться про небезпеку від цих платформ?" – каже сенаторка від демократичної партії Емі Клобушар.

Питання до соцмережі виникають і в урядів інших країн, але поки що цього недостатньо, щоб бізнес-машина Meta (компанія-власник Facebook) кардинально змінила свою політику.