У німців все на папері. Що за кордоном замість Дії та шкільних Viber-чатів – досвід українок

Киянка Світлана Бовкун, яка тимчасово проживає в Німеччині, поділилася у Facebook досвідом користування місцевими цифровими послугами. Щоб відкрити онлайн-кабінет страхової служби, Світлані довелося кілька днів чекати на відповідь служби підтримки.

У результаті вона почула, що код для верифікації електронної адреси страховики надіслали паперовим листом. Але це не означає, що з онлайн-послугами в Німеччині все погано. Свої "плюси" та "мінуси" є в різних країнах. Але німці все ж таки кажуть, що "Дія" – це "просто космос".

Liga.Tech поспілкувалася зі Світланою та іншими українками, які зараз живуть в ЄС. Розповідаємо, які відмінності в рівні диджиталізації в Німеччині, Італії та Чехії, чим замінюють шкільні Viber-чати та чому не треба знімати показники лічильників. 

В ЄС обирають не цифрові документи, а "папірці"

Застосунку на кшталт "Дії" у Німеччині немає. Є тільки сторінка на сайті МВС.  Для українців у Німеччині там доступна електронна посвідка на проживання, але це не спрацьовує для щоденного використання. Якщо треба пред’явити документ, до посвідки будуть питання. І в транспорті, і в інших ситуаціях. Через це українки оформлюють "пластик".

COVID-сертифікати, коли це ще було актуальним, можна було завантажити в окремому застосунку. Німці ним користувалися, але більшість свідомо надає перевагу паперовому формату, бо їм так зручніше. 

Загалом запит на те, щоб всі електронні документи були в одному місці, у німців набагато менший ніж у нас, вважає співрозмовниця. Але жителі Німеччини, які багато подорожують та орієнтовані на модернізацію, хочуть цього. 

Крістіна Оборожня із Запоріжжя прожила 13 місяців у маленькому місті Італії у горах Сан-Феліче. "З дивами цивілізації італійці не дуже знайомі та і не дуже сприймають тему хоч якихось змін", – розповідає українка.

Про застосунки на кшталт "Дії" тут не йдеться. Максимум – пересилання через електронну пошту PDF-документів. 

"Коли ми оформляли робочу карту в Чехії, реєструвалися онлайн. Але інтерфейс жахливий, ледь розібрались. Все в паперовому вигляді", – згадує киянка Тетяна Данілова, яка вже кілька років працює в Чехії у місті Ліберець. Незабаром їй доведеться продовжувати карту – у Чехії кажуть, якщо треба донести якийсь документ, про це будуть сповіщати паперовим листом на пошту. Про документи онлайн в Чехії Тетяна не чула взагалі. 

Платежі йдуть добу, а витрати видно не одразу

Онлайн-банкінг в Німеччині досить розвинений. Але, як посилається Світлана Бовкун на слова знайомих німців, великий стрибок вперед відбувся лише під час пандемії. 

"Я користуюся послугами найпопулярнішого німецького банку Sparkasse – це як місцевий Ощадбанк. Він відносно нормальний, але довелося чекати пів року на оновлення застосунку, щоб прив’язати мою картку до Apple Pay", – каже Світлана Бовкун. 

У самому банківському застосунку послуг менше, вони не такі зручні. Звичні нам перекази з картки на карту тут не працюють. Є переказ з рахунку на рахунок за IBAN. Це відносно нескладна процедура, але вимагає більше інформації.

Водночас німці дуже люблять готівку. Є багато маленьких магазинчиків, кав'ярень, ресторанів, де не приймають картки. Не лише у містечках, але й в Берліні теж. Найімовірніше, вони просто не хочуть мати справу з оплатою трансакції.  

Чеські банківські застосунки також мають значно менше функцій, ніж наші. "Так, там можна сплатити комуналку, переказати кошти. Але дуже бісить, що я не бачу свої витрати одразу, лише наступного дня або через день", – зізнається Тетяна Данілова. Також немає можливості поповнити мобільний на будь-яку суму – мінімальний платіж становить 300 крон (близько 500 грн). А це сплата на цілий місяць.

Автоматизовані платежі за комуналку

У Німеччині вже давно ніхто вручну не передає показники лічильників – цей процес автоматизовано. З користувача щомісяця знімають плату за газ або електроенергію – потрібно лише один раз надати реквізити своїх рахунків компанії-постачальнику та підписати письмовий дозвіл на те, щоб вони самі списували ці гроші. 

"Щомісяця платиш фіксовану суму, а наступного місяця компанії перераховують її в залежності від показників – повертають різницю або виставляють додатковий рахунок. У суспільства тут значно вища довіра до банків", – розповідає Світлана. 

Подібна система працює і в багатьох інших країнах Європи. Як погоджуються українці, з якими ми спілкувалися, це справді зручно. 

Електронні квитки є, але не всюди

Багато хто у Німеччині досі користується паперовими квитками та проїзними, але це власний вибір людей. "Для купівлі квитків на поїзд є зручний застосунок Deutsche Bahn, де є англомовна версія", – розповідає Світлана.

Для автобусів є єдина система в кожній федеральній землі Німеччині -  ти можеш купити квиток онлайн і показати QR-код. Інша справа, що не всі водії мають технічну можливість його відсканувати. Вони просто дивляться та кивають головою: "Окей". 

Школа без Viber-чату та мобільних

Німецькі батьки переважно відмовляються від WhatsApp-груп (аналоги наших Viber-групів). У шкіл для цього є достатньо зручні онлайн-платформи, де спілкуються вчителі з батьками. З головою батьківського комітету також можна зв'язатися через e-mail. 

Технічно школи облаштовані дуже добре. Багато завдань в середній та старшій школі виконують на iPad – молодшому сину Світлани його видали в школі. А от телефони, за її спостереженнями, у місцевих дітей з'являються значно пізніше ніж у нас.

"Друзям мого молодшого сина – 10 років. І телефонів немає ні в кого. Хоча в українській школі вони вже були у всіх", – каже Світлана.

У молодшій школі брати з собою мобільний заборонено категорично, далі за цим вже так не стежать. За її словами, дуже помітно, що ми, українці, набагато більше дивимося в телефон. 

Запис до лікаря без Helsi

В Україні надійність онлайн-запису до лікаря після скандалу з Helsi під питанням. У Німеччині ця опція недоступна взагалі. Щоразу тільки аналоговий режим: дзвінки, зустрічі – все на папері. Звісно, лікар веде карту пацієнта в онлайн-системі, але пацієнт до неї доступу немає. 

"Час зустрічі зазвичай тобі просто озвучують телефоном або особисто. Ти маєш записати його сам. Німці до цього звикли, вони дуже люблять паперові календарі, де вписують це руками", – говорить Світлана Бовкун. Нагадувати про запис повідомленням теж ніхто не буде.

"Хоча одна докторка з нового року ввела електронний запис, як у нас на Helsi. Зручно, але в Україні  це вже було кілька років", – каже Тетяна Данілова. 

В Італії записатися до вузького спеціаліста можливо через сайт, обравши вільну дату, яка зазвичай буде не раніше ніж за тиждень-місяць. До цього  обов'язково отримати направлення від сімейного лікаря, до якої йдеш згідно з розкладом. Але там тебе може чекати сюрприз – він у відпустці, а заміна в іншому місті. Про це можна дізнатися лише, коли прийдеш та побачиш видруковану об'яву.  

Результати аналізів можна отримати на сайті, але деякі надсилають звичайною поштою. 

Те саме з будь-яким іншим записом – до перукаря або на манікюр. Онлайн-замовлення з локальних супермаркетів у невеликих містах Німеччини не працює. Але багато що можна замовити на Amazon, і тобі це доставлять наступного дня. 

У маленьких містечках Італії онлайн або навіть за телефоном здебільшого не записують. Треба йти та домовлятися особисто або мати телефони конкретних майстрів. Це пов'язано з тим, що у них немає звички потім дотримуватися запису. Все одно доводиться чекати у черзі. Загалом в багатьох країнах українці записуються через соціальні мережі до наших спеціалістів.