Гіперхайп на гіперлупі. Чому проєкти Маска не є транспортом майбутнього
Цього року в Україні мав запрацювати Hyperloop. Такі плани були у Міністерства інфраструктури ще у 2018 році. Тодішній міністр Володимир Омелян у коментарі LIGA.net каже, що економічна доцільність будівництва та запуску Hyperloop в Україні викликала питання. Однак з точки зору залучення нашої країни до високотехнологічних та перспективних проєктів, цей крок однозначно мав свої переваги.
Дійсно, чи варто розвивати з нуля досить специфічну транспортну систему з вакуумними тунелями, коли є авіація? (Упустимо момент, що в Україні поки немає цивільної авіації).
Тож звідки беруться фантазії про гіперлуп? Це підліткова романтика. Всі ентузіасти гіперлупу належать до поколінь, які виросли на класичній фантастиці та науково-технічних журналах. Незалежно від того, американська це фантастика чи радянська, там були картинки з красивими обтічними монорейками та маглевами, які летять у тунелях над футуристичними містами. І байдуже, що журнали та фантасти жодних реалістичних обґрунтувань не надавали.
Після затишшя з гіперлупом (Китай з його власним шляхом не рахуємо) Маск через свою компанію The Boring Company захопився підземними швидкісними тунелями. Такі тунелі вже будують у Лас-Вегасі під виглядом транспорту майбутнього. Що це насправді? Звичайні тунелі, як у метро, але з меншим діаметром. Всередині котиться Tesla на швидкості до 50 км/год. Іноді у тунелях трапляються затори.
Так, у Лас-Вегасі немає метро, але є монорейка на сім станцій довжиною шість кілометрів, збудована майже 30 років тому. За рік вона перевозить людей стільки, скільки київське метро за тиждень. А от у сусідньому Лос-Анджелесі діє справжнє метро на шість ліній, яке є комбінованою системою зі звичайного метро і легкорейкового транспорту.
Якщо у гіперлупі, як в ідеї, немає нічого революційного – це вигадали багато десятків років тому, там хоча б сам задум вражає масштабом. А от тунелі з автівками виглядають як дивне переосмислення метро, де ефективна система для транспортування людей перетворена на підземне маршрутне таксі.
Наприклад, у Копенгагені уже 22 роки діє метро з безпілотними поїздами. Чотирма лініями курсують білі потяги, де замість кабіни – оглядовий майданчик з сидіннями перед лобовим склом. Безпілотні лінії метро є також у Парижі, Дубаї та у Гонконгу. І це більше схоже на ефективний транспорт майбутнього, ніж експерименти Маска.
