Айтівці не хочуть в ТЦК, а ФОПів не бронюють. Як йде бронювання в IT

Наразі в Україні заброньований лише 1% айтівців. Це в десятки разів менше, ніж очікують IT-компанії. Деяким компаніям вдалося забронювати достатню кількість співробітників, інші – не можуть це зробити, бо айтівці не хочуть йти в військомат. 

Liga.Tech розповідає, як українські інженери зараз отримують бронювання від армії, чи задоволені оновленою процедурою топменеджери IT-компаній та що змінить єБронювання.

Навіщо потрібне бронювання айтівців

Питання бронювання співробітників українських IT-компаній бурхливо обговорюється з перших днів повномасштабного вторгнення. 11 березня 2022 року в інтернеті розповсюдили відкритий лист голови Мінцифри Михайла Федорова, в якому йшлося про необхідність протидії дезінформації з боку держави-окупанта, а також забезпечення функціонування економічного сектора під час війни. У зв'язку з цим міністр дав зрозуміти, що IT-спеціалісти не є пріоритетною категорією для мобілізації. 

Водночас окрема процедура бронювання айтівців не з'явилась, а загальна була доступна не всім IT-компаніям та стала приводом для маніпуляцій. 

Наприкінці 2022 року Львівський та Харківський IT-кластери надіслали міністрам економіки, оборони та цифрової економіки листа з пропозиціями, які мали дати змогу зробити можливим бронювання ключових фахівців малих і середніх компаній, які складають 75% українського IT-бізнесу. 

А у січні 2023 уряд визначив порядок бронювання, в якому нарешті були чітко описані критерії, які визначать критичність компанії, одним із них стало резидентство у Дія.City. 

Ще одним рішенням уряду були встановлені граничні терміни розгляду: звернення підприємств, установ та організацій має бути розглянуте в строк до 10 робочих днів з моменту отримання. Проте, як свідчать цифри, кардинально це ситуацію поки не змінило. 

Як працює оновлена процедура бронювання

За даними асоціації IT Ukraine, у 2022 році кількість IT-фахівців в Україні сягнула рекордної позначки у 300 000 осіб. Водночас кількість тих, хто зараз має бронь від армії, наразі складає трохи більше ніж один відсоток. 

Як розповіли Liga.Tech у Міністерстві цифрової трансформації, станом на зараз заброньовано понад 3400 осіб зі 154 компаній, що отримали статус критично важливого для економіки підприємства. Серед компаній, які забронювали своїх фахівців, — як великі продуктові та сервісні компанії на кшталт EPAM, Ajax Systems, Megogo, Plarium, так і середні за розміром компанії як MacPaw, ISSP тощо. 

"Завдяки оновленим правилам бронювання ця процедура стала прозорою та налагодженою", – вважають у міністерстві. Стара процедура бронювання була не зовсім релевантною для ІТ-галузі — забронювати своїх працівників могли лише підприємства, що виконують мобілізаційне завдання, що не дуже властиво для ІТ. 

Внесення змін у процедуру бронювання наприкінці січня 2023 року нарешті запустило процес і тепер ІТ-компанії успішно бронюють критично важливих працівників. Діють чіткі критерії, яким ІТ-компанії мають відповідати для отримання  статусу критично важливого для економіки підприємства, що дає можливість здійснити відстрочення працівників від призову на військову службу на період мобілізації.  

Чи задоволені результатом IT-компанії 

Степан Мітіш, віцепрезидент, голова EPAM Україна, задоволений оновленою процедурою бронювання, над якою працювали Міністерство цифрової трансформації, Міністерство економіки та Генштаб. 

"Ми неодноразового говорили про те, що бронювання і можливість тимчасового виїзду за кордон для ключових спеціалістів є критично важливими для IT-індустрії в короткостроковій та довгостроковій перспективі", – каже Степан Мітіш, який вважає, що під час війни бізнес чують та враховують його потреби.

Йдеться про фахівців, які співпрацюють з компанією в межах податково-правового простору Дія.City. Адже за умовами процедури резиденти Дія.City, які підпадають під критерії критичних для економіки бізнесів, можуть забронювати до 50% військовозобов’язаних ІТ-спеціалістів, що працюють в компанії за трудовими договорами. 

"Ми підпадаємо під ці критерії та змогли скористатися новою процедурою бронювання. Це означає, що ми можемо планувати нашу проєктну роботу та гарантувати клієнтам виконання взятих зобов’язань", – пояснив Степан Мітіш. 

Ті, кому з бронюванням пощастило менше, говорять на цю тему не дуже охоче. Відмовляються від коментарів або називають її "чутливою". Часто від подання документів на бронювання відмовляються самі співробітники-айтівці, які не хочуть йти до ТЦК та уточнювати свої дані. За дипломом значна частина фахівців технічних спеціальностей належить до критично важливих для армії, тому не підлягають бронюванню.

Ще одна проблема – неможливість подавати до цих списків тих, хто співпрацює з компанію як ФОП або за гіг-контрактом. 

"Ідеальний відсоток заброньованих фахівців — 50%", – кажуть в IT-компанії. В основі прорахунків — дані за бізнес-подорожами у доковідному 2019 році: GlobalLogic мали 3000 бізнес-подорожей на рік (однією людиною чи групами). Це майже половина від поточного хедкаунту в Україні.

Що змінить електронне бронювання

Чому ж, попри оновлення, українським IT-компаніям досі так важко отримати бронь для своїх співробітників?

Сьогодні питання про помилки у документах, які IT-компанії подають на бронювання, вже не стоїть, запевняють у Мінцифрі: "Зараз наша команда вже розібралася у всіх тонкощах процедури, тому ми перебуваємо у постійній комунікації з компаніями і в робочому порядку допомагаємо їм зібрати весь пакет документів без помилок з першого разу. Це значно пришвидшує процес". 

Переважна більшість пропозицій від ІТ-компаній стосуються запровадження певних запобіжників від мобілізації військовозобов’язаного, поки йде процес його бронювання. 

Ще у червні 2022 року Мінцифра заявляла, що розглядає можливість бронювання військовозобов'язаних IT-фахівців через Дію. Рік потому, у липні 2023, з'явилася інформація, що Міністерство економіки разом з Міністерством цифрової трансформації працюють над механізмом електронного бронювання співробітників компаній. Тоді сервіс пообіцяли запустити через три місяці. 

"єБронювання має повністю прибрати людський фактор у процесі бронювання. Це дозволить зробити процедуру швидшою, простішою та прозорішою", – прокоментували нам у Мінцифрі. Зараз Міністерство економіки готує постанову, що дозволить запустити послугу онлайн. 

"Варто розуміти, що процедура бронювання є складною — на різних рівнях задіяні кілька відомств: Мінцифра, Генштаб, Мінекономіки. Тож запуск єБронювання — дуже важливий крок для стабільної робити бізнесу", – підкреслили у міністерстві.