Дія City: що це, які податки і коли проєкт нарешті запрацює

Верховна Рада 14 грудня ухвалила податкову частину Дія City. За законопроєкт проголосували 285 депутатів.

Liga.Tech пояснює (нагадує), що це за спеціальний режим Дія City, хто в нього може вступити, які там податки та коли нарешті відбудеться його остаточний запуск.

Що таке Дія City

15 липня Верховна Рада підтримала у другому читанні законопроєкт, який створив в Україні Дія City – спеціальний правовий та податковий режим для ІТ-індустрії. Проєкт розроблено Міністерством цифрової трансформації.

До Дія City можуть долучатись IT-компанії, стаючи його резидентами. Умови режиму фіксуються на 25 років. Резидентство добровільне, на резидентів поширюється система державних гарантій захисту інвестицій. Закон передбачає можливість змін в оподаткуванні за 25 років, але лише зручних для бізнесу змін.

Гігконтракти замість ФОП, "неконкуренція" у договорах

У Дія City з'явилося кілька нових умов, що спричинили занепокоєння в українських колах IT. Серед них гігконтракти замість ФОП та пункти про "неконкуренцію" у договорах.

Гігконтракт – це альтернатива ФОПам, договір, за яким спеціаліст зобов'язується виконувати роботу за завданням компанії-резидента. Зі свого боку замовник зобов'язується оплачувати виконані роботи та забезпечувати працівникові соціальні гарантії та належні умови праці.

За словами міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, гігконтракти дозволять зрозуміти реальну структуру компаній, адже вони будуть прив'язані до компанії, на відміну від ФОП.

Гігфахівці зможуть розірвати контракт із компанією, повідомивши другу сторону хоча б за 30 днів. У разі негайного припинення контракту компанією фахівець отримає компенсацію у розмірі місячної зарплати. Також передбачені соціальні гарантії: не менше 17 днів відпустки на рік, лікарняні коштом компанії та Фонду соціального страхування, а також перерва у зв'язку з вагітністю та пологами для жінок.

Щодо оподаткування – у порівнянні з ФОП до гігконтрактів додається 1,5% військового збору (буде 6,5%).

Компанії-резиденти Дія City також зможуть підписувати з фахівцями договори про неконкуренцію (за бажанням сторін). Ці договори зобов'язуватимуть спеціаліста протягом року після звільнення не працювати в тому самому напрямку та не використовувати ту саму технологію в іншій компанії.

Підписуйтесь на LIGA.Tech у Telegram: тільки важливе

Які податки потрібно буде сплачувати

Законопроєкт, ухвалений 14 грудня, передбачає такі умови:

• Резиденти Дія City зможуть обирати, який платіжний податок сплачуватиме. Це або податок на виведений капітал (ПнВК) у вигляді 9%, або податк з прибутку – 18%.
• Податки для штатних працівників IT-компаній та гігфахівців залишаться незмінними. Податок на доходи фізосіб (ПДФО) – 5%, єдиний соціальний внесок – 22% від мінімальної зарплати, військовий збір – 1,5%.
• Перехідний період із ФОП-моделі на гігконтракти та трудові контракти передбачає обмеження витрат компаній-резидентів на платників єдиного податку до 50% з 2024 року та до 20% із 2025 року.
• Резиденти Дія City з річним лімітом доходу до 40 млн грн, які залишаться на моделі сплати податку на прибуток на загальних підставах, зможуть надалі працювати з ФОП без обмежень на весь час резидентства.
• Компанії отримають 0% податок на дохід фізосіб у вигляді дивідендів, нарахованих компанією-резидентом, за умови їхньої виплати не частіше ніж один раз на два роки.

Передбачається податкова знижка (з ПДФО) на суму інвестицій в українські стартапи.

Пільгове оподаткування поширюється на усіх працівників підприємства.

Коли запрацює Дія City

Ухвалення податкової частини Дія City – не останній крок у запуску спецрежиму. Законодавчу базу Дія City формують три закони, два з яких уже ухвалено. Третій – це законопроєкт щодо внесення змін до податкового кодексу. Наразі він на етапі розробки, зазначили у Мінцифрі. Також паралельно розробляється та ухвалюється підзаконна база.

Запуск Дія City намічено на початок 2022 року, орієнтовно це – січень.

Як стати резидентом

Резидентом Дія City можуть стати компанії, що займаються:

• комп'ютерними розробками, зокрема одним з етапів створення ПЗ;
• створенням або виданням ігор;
• освітньою діяльністю у сфері IT;
• обробкою даних (крім хостингів), вебпорталами;
• дослідженнями та розробками в ІТ;
• проведенням маркетингових досліджень та наданням рекламних послуг резиденту Дія City;
• кіберспортивною діяльністю;
• кібербезпекою;
• робототехнікою;
• діяльністю, пов'язаною з віртуальними активами.

Список може бути розширено урядом.

Середня зарплата на підприємстві має становити не менше 1200 євро, кількість працівників – від дев'яти осіб, а дохід від IT-послуг компанії має становити не менше ніж 90% доходу юрособи.

Щоб IT-стартапу увійти до Дія City, його "профільний" дохід також має становити не менше 90% загального доходу, сума річного доходу не повинна перевищувати 7 млн грн. Компанія має бути зареєстрована не раніше ніж за 24 місяці до подання заявки.

Заявки компаній подаватимуться через сайт, і компанії автоматично ставатимуть резидентами, якщо вони відповідають критеріям спецрежиму.

Попередньо їх буде чотири:

• відповідність КВЕД;
• середня зарплата;
• штатна кількість працівників;
• частка експорту у межах прибутку потенційної компанії-резидента.

Процедуру визначення відповідності компаній віддадуть незалежним аудиторам, у Мінцифри пояснили це тим, що такий захід виключить попадання в Дія City компаній, які займаються "відмиванням" грошей.