Найбільші IT-компанії України про Дія City: що думають і чи підуть туди

На початку цього року в Україні запрацює Дія City – спеціальний правовий та податковий режим для ІТ-компаній. Його резидентами зможуть стати організації, в яких середня зарплата на підприємстві становить щонайменше 1200 євро, кількість працівників – від дев'яти осіб, а дохід від IT-послуг – щонайменше 90% доходу юрособи.

Участь у Дія City добровільна, на резидентів поширюватиметься система державних гарантій захисту інвестицій.

Як свідчать результати опитування IT-фахівців, яке проводилося Dou у грудні 2021 року, – 80% виступають проти цього режиму, 36% готові звільнитися з компанії, якщо умови роботи погіршуватимуться. Liga.Tech вирішила з'ясувати, що про це думають топи найбільших IT-компаній і чи збираються вступати до Дія City.

Андрій Яворський, SVP of Strategy and Technology, GlobalLogic:

"Примушувати нікого не будемо"

- Ваше ставлення до режиму Дія City?

- ФОПи як такі, не тільки айтишні, мозолять очі кожному уряду та президенту. Янукович намагався якось реформувати це явище, Порошенко також. Причина широкого використання ФОПів у бізнесі полягає у недосконалості української податкової системи загалом. Також є розуміння, що швидше за все для цієї категорії бізнесу податки в найближчому майбутньому підвищуватимуться.

Чи будуть ФОП через 20 років? Швидше за все, ні. Я дивлюся на цю ініціативу як на спробу держави прибрати їх як щось незрозуміле та непрозоре. Дія City – це щось неминуче, що мало статися у тому чи іншому форматі.

Давайте подивимося на наповнення Дія City. За цей рік воно змінювалося драматично. У проєкті законів виникали як корисні ініціативи для IT-індустрії, так і ті, які могли обмежити її розвиток. Звичайно, такий розрив і невизначеність не викликають жодної радості. Сьогодні сказали це, завтра прийняли ось те.

Те, що було прийнято в останньому читанні, є найближчим до практики ведення ІТ-бізнесу, яка є зараз. У гіг-контрактах практично усунули вплив трудового кодексу, який сильно бюрократизує ведення бізнесу і створює величезну кількість місць, куди може прийти перевірка. В іншому зміни некритичні – 6,5% прибуткового замість 5% за рахунок військового збору.

Підписуйтесь на LIGA.Tech у Facebook: головні новини про технології

- Чи піде ваша компанія до Дія City?

- Поки що складно сказати. Я зможу відповісти, коли ухвалять ці останні підзаконні акти (очікується, що це відбудеться наприкінці січня – на початку лютого. – Прим.ред.).

Якщо для участі в Дія City потрібно буде виконувати дуже обтяжливі формальності – це буде одна історія, якщо це буде просто і прозоро – інша.

Дуже важливо, щоб Дія City, як і будь-який інший правовий режим, була привабливою і для бізнесу, і для IT-фахівців. Тільки тоді люди та компанії захочуть у ньому брати участь. Слід розуміти, що з урахуванням глобального дефіциту інженерних талантів IT-фахівці мають з чого обирати й за межами України. Фінальне рішення з цього питання зможемо ухвалити лише маючи на руках повну картину того, що відбувається.

Якщо у фінальній версії все буде гладко, ми проведемо внутрішнє опитування серед наших спеціалістів. Частину людей, яка цього захоче, буде оформлено як гіг-контрактори. Примушувати нікого не будемо.

Поточні умови ведення бізнесу (з ФОП) нас влаштовують повністю. Ми не лобіювали Дія City.

– Яка мотивація у людей переходити на гіг-контракти?

- У нашому розумінні, гіг-контракт – якийсь компроміс між застарілим КЗпП та контрактами на надання послуг, що укладаються з ФОП. В Україні IT-компанії зацікавлені у залученні найкращих талантів, тому готові давати своїм фахівцям більше бонусів, ніж передбачає КЗпП, та більше гнучкості у співпраці. Зі свого боку КЗпП передбачає великий ступінь захищеності. Отже, гіг-контракти можуть бути цікавими тим, хто хоче отримати переваги обох підходів.

Дія City, як мені здається, спочатку просувалася з ідеєю, що це залучить більше західного бізнесу, який менше побоюватиметься працювати в Україні за незрозумілими правилами. Зокрема, це дає більше опцій у виборі моделі співпраці з фахівцями і, принаймні на рівні ідеї, передбачає великий захист бізнесу державою.

Яворський також прокоментував податок на виведений капітал розміром 9%. За його словами, це приваблива опція для західних інвесторів, але лише за умов стабільності.

Стабільною ситуацію, коли компаніям Сінево та Новій пошті призначаються мільярдні штрафи, а потім скасовуються під тиском громадськості, назвати, за його словами, не можна. Це не додає Україні інвестиційної привабливості, і західні компанії вважають за краще зберігати капітал у зрозумілих країнах – на кшталт Великої Британії чи Німеччини, а сюди переказувати гроші лише на операційні витрати.

- Думаю, перший рік покаже користь Дія City. Мені б хотілося, щоб еволюційно протягом кількох років Дія City або інше подібне починання стало конкурентоспроможним на світовому ринку.

Тарас Кицмей, співзасновник та член Ради директорів SoftServe:

"Трирічний перехідний період є дуже зручним"

1. Ваше ставлення до режиму Дія City.
- Загалом ініціативи з розбудови екосистеми, прискорення росту та посилення конкурентоспроможності українського ІТ на глобальних ринках – надзвичайно важливі та необхідні. Це особливо актуально з огляду на посилений попит на розробку цифрових рішень, який активно зростає у світі та великі можливості, які відкриваються перед цим сегментом української економіки. 

Умови роботи для компаній та розробників у новому податково-правовому режимі Дія City мають низку переваг: ця модель нарешті знімає з компаній ризик прихованих форм працевлаштування, забезпечує низку соціальних гарантій для гіг-контракторів і фіксує одні з найвигідніших умов роботи для ІТ-компаній та ІТ-розробників у країнах Східної Європи. Це стратегічно важливий крок не лише для ІТ-індустрії, але й для української економіки загалом –  адже Дія City не просто створює додаткові умови для росту вітчизняних сервісних та продуктових ІТ-компаній в українській юрисдикції, але й формує сприятливий клімат для приходу в Україну іноземних технологічних компаній.

2. Чи збирається ваша компанія вступати до Дія City? 

- Так, ми зараз працюємо над розробкою планів поступової інтеграції в Дія Сіті. Це хороша ініціатива, однак вона також зовсім нова для усіх учасників процесу: міністерства мають розробити та впровадити низку нормативно-правових актів, а компанії і ринок подивитися, і протестувати, як це все працюватиме на практиці.  У цьому сенсі трирічний перехідний період є дуже зручним, адже він дозволить компаніям і розробникам детально вивчити нові можливості та обрати відповідні стратегії щодо подальшої роботи. 

Юрій Антонюк, віцепрезидент, голова EPAM у Центральній та Східній Європі:

"Бачимо більше користі, ніж ризиків"

- Ваше ставлення до режиму Дія City?

– Моє ставлення до ідей, які містить Дія City, залишається позитивним. У цьому економічному режимі ми бачимо набагато більше корисних моментів, ніж будь-яких гіпотетичних ризиків для фахівців та компаній. Проєкт враховує всі пропозиції IT-бізнесу, які були озвучені ще на початку обговорення цієї ініціативи, і це, як на мене, зараз головне.

- Чи піде ваша компанія до Дія City?

- Так, разом зі значною кількістю інших учасників IT-індустрії ми готові у тестовому режимі стати резидентами Дія City після її повноцінного втілення у життя.

Підписуйтесь на LIGA.Tech у Telegram: тільки важливе

Компанія Genesis:

"Залучати інвестиції стане простіше"

- Ваше ставлення до режиму Дія City?

- Genesis позитивно ставиться до ініціативи Дія City. Як продуктовому IT-бізнесу нам важливі зміни, які пропонує закон.

  • Відмова від системи ФОП за умови збереження рівня податків, які передбачає "спрощена система", дозволить продуктовим компаніям побудувати прозору організаційну структуру та надійні, взаємовигідні умови із працівниками. Чітке розуміння інвесторами, скільки людей працює в компанії, які у них умови тощо підвищить оцінку компанії за інвестиційних раундів.
  • Стане простіше залучати самі інвестиції, що зараз життєво важливо для будь-якого стартапу, який працює в Україні. У законі про Дiя City передбачено впровадження інструментів англійського права, а отже інвестори з великою довірою дивитимуться на проєкти в нашій країні.
  • Податковий режим Дія City передбачає вигідні умови для інвестування прибутку на розвиток компанії. Можна буде якісніше реалізувати систему опціонів та передачі часток у стартапах.

- Чи піде ваша компанія до Дія City?

- Так, ми готуємось. Genesis – велика екосистема технологічних бізнесів, кожному з яких вигідні прозорі правила на ринку, зрозуміла система оцінки компаній та спрощення залучення інвестицій у розвиток.

Олександр Конотопський, засновник та CEO Ajax Systems:

"Це найкращі податкові умови в Європі"

Відомий бізнесмен одним із перших детально висловився на тему Дія City на своїй сторінці у Facebook відразу після ухвалення податкової частини режиму у грудні:

- Податки – це важливий чинник, що впливає на розвиток бізнесу. Чим вони менші – тим більше можна реінвестувати у бізнес. Українські підприємці не мають простого доступу до грошей. Кредити отримувати тяжко, венчурних фондів мало. Єдиний спосіб підіймати бізнес – бутстрапити, реінвестувати. Податок на виведений капітал цьому сприяє. Та й розмір податку більш ніж конкурентний.
Податок на зарплату прирівняли практично до рівня податків на ФОП третьої групи. Тепер податківцям штормити IT-компанії через приховані трудові відносини неможливо на рівні архітектури. Поняттєва домовленість щодо рівня податків для IT-галузі зафіксована у законі. Ризики пішли. А ще пільгові ставки поширюються на всіх людей у компанії. У продуктових компаніях технічних спеціалістів – це 20-30% працівників. Є ще сейлс, маркетинг, офіс-менеджмент, закупівлі, фінанси, юристи тощо. І тепер усіх можна спокійно оформити в білу, платити розумні податки, не боятися.
Це найкращі податкові умови у Європі. І одні з найкращих у світі. З відомих мені юрисдикцій крутіше тільки Дубай. Але якщо подивитися на сукупність факторів у вигляді клімату, наявності висококваліфікованих фахівців, непрямих податків у вигляді трудових ліцензій, цін на офіси та вартість життя – Українська Дія City – найкраща юрисдикція з усіх відомих.
Поточна команда Мінцифри сьогодні чітко розуміє, що держава – не в'язниця. Держава – це платформа. Держави конкурують за креативних людей глобально. Бізнес має працювати легко і зручно.

Читайте також