Зміст:
  1. Чатботи та застосунки
  2. Супутникові фото та відео з дронів
  3. Оцифрування наслідків війни
  4. Відкриті джерела

Повномасштабне російське вторгнення в Україну можна назвати найбільш задокументованою війною за всю історію. Завдяки технологіям – мобільним телефонам, інтернету, супутникам – ми маємо безліч доказів того, як росіяни знищують мирне населення та інфраструктуру України.

Liga.Tech з'ясувала, як сучасні технології дозволяють показати правду про цю війну.

Чатботи та застосунки

На початку війни Мінцифра запустила перший чатбот воєнних часів – єВорог у Дії, за допомогою якого ЗСУ можна повідомляти про дислокацію російських військ та техніки.

Зараз, за словами міністра цифрової трансформації Федорова, до чатботу щодня надходить близько 2000 повідомлень, а взагалі ним скористалися вже 267 000 українців.

Власний чатбот запустили і в СБУ – через нього можна повідомляти про ворожу техніку та вибухові пристрої.

А в Ірпені на Київщині запустили чатбот для власників частково пошкоджених приватних будинків. Аналогічна функція з'явилася у Дії – там збирають заявки про пошкоджене житло. Їх накопичилося вже десятки тисяч.

Супутникові фото та відео з дронів

Ще до початку війни Росії проти України американська компанія з космічних технологій Maxar Technologies почала публікувати супутникові знімки, які демонстрували наявність російських військ уздовж українського кордону та їхнє переміщення. З початком війни Maxar Technologies переключилася на документування воєнних злочинів РФ.

На початку березня американська компанія показала знімки Маріуполя в облозі – на них видно вирви від артилерійських снарядів та будинки, що палають, а також пошкоджену лікарню.

За тиждень Maxar Technologies показала руїни драматичного театру в Маріуполі, на який росіяни скинули авіабомбу, а після визволення київських передмість супутникові знімки допомогли встановити датування братських могил у Бучі.

Супутникові фото та 3D-сканування. Як технології допомогають документувати наслідки війни
Знищений росіянами Маріуполь. Фото – полк "Азов"

Наприкінці квітня супутник Maxar Technologies зафіксував 300-метрові траншеї братської могили у Мангуші біля Маріуполя, де можуть бути поховані тисячі вбитих окупантами маріупольців. Подібну могилу пізніше завдяки супутнику знайшли і біля села Виноградне. 25 квітня зі знімків ще однієї компанії, Planet Labs, стало відомо про третє масове поховання під Маріуполем – у селищі Старий Крим.

Фото та відео з майже знищеним Маріуполем показували також бійці "Азову", які знімали місто з дрону.

Оцифрування наслідків війни

Архітектор Слава Балбек нещодавно показав у Instagram оцифровані руїни автомобільного мосту через річку Ірпінь. За словами архітектора, це "початок дуже емоційного проєкту".

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Slava Balbek (@balbekus)

Подібне оцифрування великого об'єкту можна зробити дроном та за допомогою спеціальної програми. Наприклад, Solid Edge або Faro Scene. 

На заході країни компанія Skeiron активізувала проєкт #SaveUkrainianHeritage з оцифрування об'єктів культурних пам'яток. Компанія ще до початку війни встигла відсканувати багато пам'яток на всій території країні.

Skeiron створює 3D-моделі з використанням технологій лазерного сканування та фотограмметрії, що дозволяє точно зафіксувати стан пам'ятки та відновити її у разі знищення. З березня 2022 року відскановано п'ять об'єктів, серед них – львівська церква святого Андрія, Домініканський собор, Свято-Покровський кафедральний собор.

Відкриті джерела

Чимало цікавого може дати так звана розвідка з відкритих джерел, або Open Source Intelligence. Зокрема цим займається спільнота OSINTtechnical, за якою можна стежити у Twitter. Дані, знайдені у відкритих джерелах, буває важко підтвердити на 100%, але вони можуть пролити світло на ті чи інші події. Як от потоплення крейсеру "Москва" від українських ракет, яке росіяни видавали за наслідки шторму.

З останнього дослідники OSINT показали фото палаючих нафтобаз у російському Брянську та фото зруйнованих житлових будинків у Маріуполі.

До неверифікованої інформації з відкритих джерел теж можна зарахувати публікацію одеського видання "Думская" про крейсер "Москва" на дні моря. На знімках видно судно та гелікоптер, які лежать на дні, але невідомо, хто проводив зйомку та на який пристрій.

Сукупність всіх зібраних даних – фотографій знищених міст та братських могил, реальних обставин знищення російської техніки – допоможе після закінчення війни оцінити масштаб злочинів, скоєних Росією як у воєнному плані, так і у гуманітарному та економічному. 

Але вже зараз ця інформація дає можливість показати світу правду про розв'язану Росією війну, для якої не було жодної об'єктивної причини.