30-60% айтівців можуть залишитися на заході. Поговорили з IT-кластерами про житло та релокацію

За перший квартал 2022 року українська ІТ-індустрія забезпечила рекордних $2 млрд експортних надходжень в умовах війни. Це чи не єдина галузь, що продовжує стабільну роботу, жертвує сотні мільйонів гривень на підтримку армії та сплачує податки наперед. 

Для обʼєднання зусиль, залучення нових фахівців та адаптації до умов ринку українські IT-компанії створили кластери. Це спільноти компаній, стартапів, приватних IT-шкіл, зосереджених у конкретному регіоні. За даними асоціації IT Ukraine, у 2021 році в різних регіонах України працював 21 IT-кластер.

Після повномасштабного вторгнення РФ і міграції IT-спеціалістів про створення ще одного кластера оголосили на Закарпатті.

Liga.Tech поговорила з найстаршим і наймолодшим IT-кластерами країни про те, як вони працюють в умовах війни, допомагають IT-спеціалістам з релокацією та житлом. 

Робота на безпеку в регіоні

Львівський IТ-кластер, який у 2021 році відсвяткував своє 10-річчя, об'єднує понад 200 компаній і понад 30 000 спеціалістів. До війни кластер був організатором технологічних і бізнес-конференції, проводив дослідження індустрії, займався освітніми й інфраструктурними проєктами. 

"У перші дні після 24 лютого, звісно, ми були в певному стані шоку. Проте, доволі швидко адаптувались", – розповідає Степан Веселовський, СЕО Львівського ІТ-кластера. 

Львівʼяни швидко запустили низку ініціатив для підтримки ІТ-компаній, Львова й України в цілому – допомагали з релокейтом, гуманітарною допомогою, спорядженням для військових тощо.  

Постійні проєкти кластера стали на паузу, але вже 17 березня їх почали відновлювати, зважаючи на умови воєнного часу. Зокрема, організували та провели освітню конференцію для старшокласників IT Future Conf, відновили інфраструктурний проєт IT Village та запустили IT Research Resilience -  велике дослідження, щоб з'ясувати вплив війни на ІТ-індустрію та що буде після перемоги.

Разом з тим, у них з’явився окремий напрям проєктів та ініціатив, що виникли саме під час війни. Наприклад, закупівля партії терміналів Starlink для критичної інфраструктури заходу України.

Підписуйтесь на LIGA.Tech в Telegram: тільки важливе

У Львівському кластері розробили також декілька проєктів, покликаних посилити безпеку в регіоні:

• Vision, що передбачає розширення функціоналу централізованої системи відеоспостереження у Львівській області. Кластер профінансує закупівлю ПЗ для системи надточного розпізнавання людей та автомобілів, що допоможе підсилити оборону і правопорядок.
• Sky, що забезпечує технічну модернізацію командного й аналітичного центрів Повітряного командування "Захід".  
• Armor - ініціатива із закупівлі 1000 бронежилетів 4+ класу захисту для військових, працівників спецслужб, бійців спецпідрозділів, які боронять країну на передовій.  

Технологічний хаб на Закарпатті 

У березні Закарпатська ОВА озвучила інформацію, що до області переїхали 35 000 IT-спеціалістів. А вже 5 квітня місцеві представників IT-бізнесу зареєстрували ГО "IT Кластер Закарпаття".

За словами CEO IT-кластера Жанни Капіци, зараз на Закарпатті, що стало одним із центрів евакуації, перебуває понад 30 000 айтівців з інших регіонів. Але ця цифра постійно змінюється: "Хтось виїхав за кордон, хтось уже повертається до себе додому, а хтось навпаки – переїжджає сюди". Більшість переселенців з Київської, Харківської, Дніпропетровської та Житомирської областей.

IT-спільнота обирає для життя й роботи не лише Ужгород, розповідає Капіца. ІТ-компанії реєструють свої філії, релокують працівників із їхніми сім‘ями, відкривають офіси на всій території області, навіть у тих містечках, де раніше ІТ-сфера ніяк не була представлена.

Першочерговими завданнями кластера на початку повномасштабної війни була допомога з розселенням людей, місцем для роботи та забезпеченням стабільного інтернету. 

Кластер, як організація, не займається безпосереднім пошуком житла та коворкінгів. Але за участю місцевої влади закарпатські айтівці створили власні реєстри з даними про доступне житло й офісні приміщення та допомагали переселенцям звʼязуватися з місцевими "лендлордами". 

"Нині ми отримуємо пропозиції від забудовників щодо старту проєктування так званих ІТ-містечок, однак це скоріш довгострокова перспектива", – каже Капіца. 

"Очевидно, що компактне Закарпаття, із населенням у майже тричі меншим за Київ, інфраструктурно не зовсім було готове до такого напливу вимушених переселенців. Щоб задовольнити потреби в області, нині запускаються декілька освітніх проєктів: як державних, так і приватних, – каже Капіца. 

Поки їм важко сказати, яка кількість з новоприбулих планує залишитися в регіоні після того, як зупиняться бойові дії. Наразі кластер має лише нерепрезентативну інформацію від компаній-засновниць ІТ-кластера. Йдеться про 30-60% працівників, які стверджують, що хочуть залишитися жити тут. Більш точні дані вони сподіваються отримати незабаром. 

Заміський простір для айтівців під Львовом

Питання нестачі житла для тих, хто захоче залишитися, може постати й перед Львовом. За приблизними оцінками, зараз на Львівщині перебуває приблизно 70 000-100 000 представників ІТ-галузі.

"Звісно не всі, хто переїхав, залишаться у Львові. Ми вболіваємо, щоб якомога більша кількість спеціалістів змогли повернутися до рідних міст. Але буде певний відсоток людей, які залишаться", – каже CEO Веселовський. Він упевнений, що кількість ІТ-фахівців у місті точно зросте й постане питання, де вони будуть жити.  

Ще у 2018 році Львівський ІТ-кластер розпочав роботу над проєктом IT Village, селища для IT-фахівців за девʼять кілометрів від Львова. Як розповідає Степан Веселовський, через повномасштабний наступ Росії, будівельні роботи припинилися, але зараз вони відновлені. У проєктах будинків є можливість додати укриття. Цим уже скористалися більшість майбутніх мешканців селища, каже голова кластера. 

IT-кластери й мобілізація

За даними асоціації IT Ukraine, в лавах ЗСУ наразі служить 3% від загальної кількості IT-спеціалістів. Ще 9% зайняті в урядових проєктах і кібервійську.  

У Львівському ІТ-кластері поки що не спостерігають масової мобілізації айтівців, водночас учасники їхньої спільноти долучені до робочих груп щодо мобілізації IT-фахівців. 

"За нашими спостереженнями, керівництво держави й військових адміністрацій, розуміють стратегічну важливість ІТ-індустрії для країни, як експортної галузі, що попри війну розвивається", – вважає Веселовський. На його думку, держава застосовує зважений підхід до мобілізації, але ситуація може змінитися, тож за нею потрібно слідкувати.

Питання мобілізації та бронювання IT-спеціалістів стало ледь не приводом для сварки між кластерами з різних регіонів. Наприкінці березня голова Закарпатської ОВА анонсував таку можливість за умови реєстрації айтівців у цьому регіоні. У відповідь один із засновників Харківського IT-кластера Олександр Колба розкритикував цю ідею та звинуватив місцеву владу Закарпаття у спробі забрати цей бізнес у Харкова. 

Як пояснили нам у Закарпатському IT-кластері, про конфлікт між ними й Харківським кластером не йдеться. "Ні податкове, ні фізичне резидентство не є, і ніколи не було умовою для участі у кластері. Заяви про перереєстрацію лунали від представників влади ще до того, як кластер було створено (5 квітня. – Ред.), – каже Жанна Капіца. Навпаки, кластери з різних регіонів співпрацюють і обмінюються досвідом у питаннях інфраструктури, освіти та взаємодії з владою.

Капіца наголошує, що ІТ-кластер Закарпаття є громадською організацією, а отже, для членства в ній не потрібно змінювати місце реєстрації компанії або прописку.

"Ми допомагаємо тим айтівцям, які вже опинилися тут і хочуть продовжувати жити й працювати. Єдина ситуація, у якій може йтися про зміну місця реєстрації компанії – якщо резидент кластера захоче скористатися програмою релокації бізнесу на Закарпаття", – пояснює Капіца.