На півдні України криза питної води. Розпитали експерта про технології, які допоможуть її очистити

У червні 2023 року через підрив греблі Каховської ГЕС росіяни спровокували соціальну та екологічну кризу у південних регіонах України. Торік LIGA.net писала про те, як окупанти знищують обʼєкти водопостачання та які технології допомагають отримати питну воду. Наводимо текст від 12 травня 2022 року без змін.

Криза питної води – один із тяжких наслідків війни, розвʼязаної Росією проти України. Південні та східні регіоні України і до повномасштабної війни мали проблеми із постачанням питної води. Насамперед, через засушливий клімат та відсутність великих річок, крім Дніпра, і велику щільність населення.

UNICEF відзначала проблему із водопостачанням на сході Україні ще минулої весни, до повномасштабної російської агресії. Коли решта країни жила мирним життям, на сході не припинялися обстріли. У деяких селищах люди не мали доступу до води з 2014 року.

За даними UNICEF, станом на другу половину квітня в Україні 1,4 млн людей на сході не мали доступу до безпечної води, а загалом проблеми з водою мають 6 млн українців. 

Liga.Tech зʼясувала, як від війни постраждало водопостачання українських сіл та міст, та спитала у експерта, як можна вирішити цю проблему.

Водопостачання – ціль росіян

У 2014-2015 роках постійно обстрілювалася критично важлива інфраструктура на сході України – зокрема, споруди каналу Дніпро-Донбас, який постачає питну воду Донеччині та Луганщині. У 2022 році географія обстрілів розширилася – і без води лишалися навіть регіони, де раніше ніколи не було проблем із водопостачанням.

У березні 2022 року західні райони та околиці Києва по декілька днів не мали води через пошкодження електропідстанцій, що живлять насоси. Через обстріли без води залишався і Миколаїв. Постраждали системи водопостачання Харкова, Сум, Чернігова. 

Найбільш критична ситуація – у Маріуполі, де знищено майже всю інфраструктуру загалом. Станом на кінець квітня, за даними UNICEF, лише на сході України було зафіксовано щонайменше 20 окремих випадків пошкодження інфраструктури водопостачання. За словами координаторки системи ООН в Україні Оснат Лубрані, погана якість води може призвести до холери, діареї, шкірних інфекцій та інших смертельно небезпечних захворювань.

Забруднення водойм стічними водами та боєприпасами

Чим саме загрожують обстріли інфраструктури водопостачання, Liga.Tech пояснив Сергій Шевчук, завідувач відділення водних ресурсів Інституту водних проблем і меліорації НААН. Окрім постачання води, велика проблема – це пошкодження очисних споруд каналізаційних вод. Експерт наводить приклад Василівки у Запорізькій області, де артилерійським обстрілом з боку росіян були пошкоджені очисні споруди у селі Верхня Криниця. Через це стічні води з Василівки без жодного очищення потрапили до Дніпра.

Визначити наслідки пошкодження інших очисних споруд, за словами Шевчука, можна буде після проведення аналізу поверхневих вод у зоні бойових дій. Це тривала процедура і наразі є результати лише щодо декількох значних аварій. Серед них – випадок на Рівненщині, де було пошкодження резервуарів з добривами, які потрапили у річку. 

Найбільші проблеми з водою – на тих територіях, де було зруйновано обʼєкти водоканалів. Зараз вся підконтрольна Україні територія Луганщини також залишається без води, інфраструктуру водопостачання Лисичанська неможливо буде відремонтувати до закінчення бойових дій.

У регіонах, де бойові дії уже закінчилися, інфраструктуру поволі відновлюють – у Бучі та Ірпені постачання води запустили наприкінці квітня, але з обмеженнями. Через проблеми із електрикою вода підіймається не вище другого поверху.

У сільській місцевості на тимчасово окупованих територіях постачання питної води відбувалося із криниць або свердловин. "Не всім селам пощастило з централізованим водопостачанням", – розповідає Сергій Шевчук. Зараз такий спосіб отримання води також ускладнений – води у колодязях та річках забруднені нафтопродуктами та специфічними речовинами зі снарядів та мін.

Найбільш безпечними джерелами питної води в умовах забруднення Сергій Шевчук називає глибокі підземні горизонти – це можуть бути як міські бювети, так і свердловини. 

Зараз МОЗ розробляє проєкт наказу про водопостачання в умовах воєнного стану, в якому будуть враховані всі можливі проблеми забезпечення українців якісною питною водою, каже експерт. 

Підписуйтесь на LIGA.Tech в Telegram: тільки важливе

Які технології допомагають отримати питну воду та відновити постачання

Сучасні технології дозволяють як очистити від шкідливих домішок – хлору, металів, піску – воду з водопроводу, так і знезаразити воду з природних водойм, якщо водопостачання відсутнє.

Один із методів знезараження води – це спеціальні таблетки, які можна придбати в інтернет-магазинах. Їх слід використовувати, якщо доводиться пити воду з водойми. Одна таблетка знезаражує пʼять літрів води. Мінімальна вартість однієї таблетки – орієнтовно 20 грн.

Інший спосіб – хімічні засоби для дезінфекції. На початку травня Україна отримала такий засіб BASOQUELL 807 у кількості, необхідній для 12 млн літрів чистої води. Цей засіб може очищувати як технічну воду, так і воду з природних водойм. Засіб також може очищувати самі ємності, у яких зберігається вода. ДСНС розподілятиме його по місцях за потребами.

Щодо використання "умовно забрудненої" води з водопроводу (чим вона забруднена, на місці буде важко встановити) – тут еколог Сергій Шевчук радить різноманітні побутові фільтри. Це стосується незначних обʼємів води. За словами експерта, є розбіжності у вартості фільтрів та ступені очищення води. Але критерій "вища вартість – краща якість очищення води" у цьому випадку спрацьовує.

Існують такі способи очищення води: проточні, фільтри-глечики, системи зворотного осмосу та таблетки для знезараження питної води. 

Зворотний осмос – найбільш ефективний метод очищення води від механічних, органічних та хімічних домішок. У системі зворотного осмосу, яка встановлюється на кран, є три рівні очищення – картриджі попереднього очищення, мембрана тонкого очищення та картриджі фінішного очищення. На останньому етапі фільтр дає два потоки – очищену воду та концентрат, який зливається до каналізації.

Вартість систем зворотного осмосу – орієнтовно від 3000 до 30 000 грн, промислові установки на 12 000 літрів на добу коштують до 100 000 грн.

Проточні фільтри – найбільш компактні з ефективних систем очищення води. Такий пристрій також монтується на мийку, у ньому може бути встановлений вугільний фільтр, капілярна мембрана чи декілька ступенів очищення. Через окремий кран він видає потік очищеної води. 

Вартість проточних фільтрів – орієнтовно від 100 грн (насадка-фільтр) до 7000 грн (система з декількох рівнів). Пристрої для кафе чи ресторанів коштують від 11 000 до 20 000 грн.

Фільтри-глечики – це ємності із вбудованим фільтром, який відсіює метали, активний хлор, пісок, органіку, інші домішки та знижує жорсткість. Ціни різняться від 300 грн за простий глечик до 3000 грн за пристрій з електронним регулюванням. Як правило, одного фільтра вистачає на 300-350 літрів води, за один раз фільтр видає 2-5 літрів фільтрованої води.

Більш дорогі системи очищення води під час війни стануть у пригоді лише у тих регіонах, де немає активних бойових дій, але є ризик зараження води через невибіркові російські обстріли. Це стосується центру та півночі України, а також західних областей.

На сході та півдні мешканцям варто мати запас таблеток або інших засобів для знезараження води або простих фільтрів, які допоможуть хоча б очистити воду від шкідливих домішок. 

Використання сучасних технологій можливе і для відновлення пошкоджених водогонів. Данська компанія Aarsleff надала Україні системи водопостачання та водовідведення для постраждалих регіонів, повідомляють у Мінрегіоні. Це стосується насамперед Харківської, Сумської, Донецької та інших областей, які постраждали від бойових дій.

Україна отримає обладнання двома партіями на загальну суму понад 400 000 євро. Aarsleff спеціалізується на безтраншейному оновленні водогонів, коли труби замінюють або прокладають наново без розриття траншей – їх протягують або "продавлюють" через ґрунт.