Забуті сторінки автопрому. Як українські автобуси возили у космос, а КрАЗи їздили на перегони

Історичні "Запорожці", проблеми із великими автозаводами, закрите виробництво автобусів у Львові – ось кілька загальновідомих пунктів про український автопром. Але траплялися й цікаві моменти. Перегони вантажівок, розробка безпілотного авто, робота на космодромах та гібридні автобуси. Про цікавинки з історії КрАЗу та ЛАЗу – у матеріалі Liga.Tech.

КрАЗ в автоспорті

"Зелений крокодил" з двигуном від танка. Це була перша в історії незалежної України поява вітчизняної техніки у світовому автоспорті. Після відновлення Україною незалежності кременчуцький автозавод шукав можливості для виходу на нові ринки, і участь в автоперегонах була хорошою рекламою для КрАЗ.

Ентузіастам з КрАЗу довелось подолати чимало труднощів, адже вони не мали жодного досвіду у будівництві спортивних вантажівок. Ініціатором та ідеологом гоночної програми заводу був його експрацівник Володимир Гавриленко. Машина була зроблена з максимальним використанням вузлів українського виробництва. Вантажівки КрАЗ, на відміну від іменитих конкурентів, були призначені насамперед для бездоріжжя. Тому в процесі побудови машини багато чого довелось змінювати.

Серед учасників чемпіонату Європи з кільцевих перегонів на вантажівках – Mercedes-Benz, MAN, Scania та інших – виділявся капотний тягач з написом KrAZ. Машина отримала прізвисько "Зелений крокодил", через характерну форму кузова і зелений колір. Попри глобальну зміну конструкції, весь шлях побудови авто зайняв лише сім місяців. Раму вкоротили та максимально полегшили, передні крила та капот замінили на пластикові. Також авто має центральне розташування силового агрегату. Двигун автомобіля (виробництва харківського заводу ім. Малишева) – модернізований танковий дизель 5ТДФ міг розвивати потужність до 1050 кінських сил.

Для порівняння, двигуни лідерів тоді видавали близько 1300-1500 кінських сил. Двигун з’єднали з танковим бортовим редуктором та механічною восьмишвидкісною планетарною КПП.

Попри шеститонну масу, автомобіль міг набирати сотню за 12 секунд і розганятися до 180 км на годину. На Нюрбургрингу, гоночній трасі у Німеччині, у 1992 році за кермом КрАЗ-5460 виступав чемпіон України з шосейно-кільцевих перегонів Олександр Медведченко. Машина показала непогані результати, хоча й добряче диміла двотактним танковим двигуном. Виступити у фінальних перегонах завадив підшипник заднього редуктора, що вийшов з ладу.

КрАЗ і ралі "Дакар"

Кременчуцький автозавод свого часу мав програму перегонів. Планувалася навіть участь у легендарному ралі "Дакар" і для цього навіть створювали спеціальний КрАЗ-5173 РЕ "Самум".

Підготовка до ралі "Дакар" у Кременчуці велася з 2002 року. Гоночний КрАЗ "Самум" планували підготувати до 2009 року. Перед тим, як виставити у змаганнях КрАЗ "Самум", заводська команда планувала проїхати "Дакар" на простішому КрАЗ-5233ВЕ. Але у 2008 році перегони скасували через терористичну загрозу. А потім почалася світова економічна криза, тому КрАЗ-5173 РЕ так і не збудували – він залишився лише на кресленнях.

КрАЗ і безпілотні авто

В Україні навіть планували виробляти безпілотні автомобілі. Їхньою розробкою займався КрАЗ, причому техніка була призначена для армії. Бронеавтомобіль КрАЗ "Спартан" отримав набір сенсорів, камеру та далекомір. Він може розрізнити людину на відстані 18 метрів, а його автопілот здатний навчатися. Також автономним KRAZ Spartan можна керувати дистанційно за допомогою планшета — цифровими радіоканалами WiFi/Wimax на відстані до 50 км. Технологія Teach-inDrive дозволяє автопілоту навчатися та запам'ятовувати пройдені маршрути. Позашляховик успішно пройшов випробування. Про те, чи буде серійне виробництво – інформації поки немає.

Також гендиректор ПрАТ "АвтоКрАЗ" Роман Черняк у 2021 році заявляв про те, що на підприємстві працюють над випуском електроавтомобілів. Але цей проєкт не було реалізовано.

Як ЛАЗ возив у космос та ставив рекорди

Львівський автозавод, який нині не працює, у радянські часи постачав автобуси усьому Союзу. Робота заводу розпочалася 1945 року. Спочатку там випускали різноманітну промислову продукцію (причепи, автокрани), а з 1955-го почали займатись виробництвом автобусів.

Були закуплені зразки іноземних Mercedes і Neoplan, і після їх детального вивчення з'явилася перша модель ЛАЗ 695, яка мала безліч модифікацій. А елементи зовнішнього дизайну були запозичені у німецького автобуса "Magirus-Deutz". У 1968 році ЛАЗ випустив свій тисячний автобус 695Б, на автомобільній виставці в Брюсселі модель отримала диплом та широке визнання у Європі. У 2023 році ЛАЗ мав би відзначити 65-ліття появи на конвеєрі легендарного автобуса ЛАЗ-695Б, але завод припинив існування.

Литовці навіть ставили на ЛАЗах рекорди. "У далеких 1980-х майже 30 водіїв АК-9 проїжджали на одній машині без капітального ремонту 1 мільйон кілометрів, але водій автобуса Гунарс Людрікс у 1981 році встановив унікальний рекорд Гіннеса – він першим у країні проїхав 2 мільйони кілометрів без капітального ремонту автобусом ЛАЗ", – розповідає місцевий ресурс cata.lv. Модель вироблялася на конвеєрі 46 років без суттєвих змін дизайну.

Кілька поколінь космонавтів, зокрема українських, автобуси ЛАЗ відвозили на стартовий майданчик космодрому Байконур у Казахстані. Ця практика була започаткована 1961 року та припинилася у 2015-му.

Ще у 1960-ті роки у львівському КБ автобусобудування працювали над гібридним приводом.
На концептуальному ЛАЗ-360ЭМ обкатували одразу кілька нових ідей: низька підлога, електротрансмісія, чотири осі, чотири керовані колеса.
Але справжній гібрид з’явився в середині 1990-х у Львові. Він базувався на кузові міської моделі ЛАЗ-5252, мав приставку до імені "Електро" і мав відповідно електричну трансмісію. Дизель ЯМЗ розкручував генератор, який давав струм тяговому електродвигуну.

Гібридний автобус ЛАЗ міг проїхати суто електричним ходом 10 км. ЛАЗ з гібридним приводом так і залишився дослідним зразком.

Європейські нагороди ЛАЗ

Конструктори Львівського автобусного заводу робили чимало концептів. Наприклад до Міжнародного автобусного тижня у Ніцці 1967 року львів'яни підготували новий концепт ЛАЗ "Україна-67". Сенсацією автобусного тижня став не тільки футуристичний дизайн ЛАЗу, а і його технічні складові – пневмопідвіска, комфорт водія і пасажирів, системи керування.

В 1967 році в Ніцці ЛАЗ отримав чимало кубків і нагород. Через два роки перероблена версія автобуса знову взяла чимало нагород: Великий приз відзнаки, Вимпел Ініціативного синдикату, бронзову медаль Комісаріату туризму, два Кубки оргкомітету – за ралі та окремо за маневреність, перехідний Приз Луї Боландаро за технічну досконалість ходової частини.

Міжнародний успіх вдалось закріпити в Бельгії на автошоу в Брюсселі. Машина повернулася до Львова зі званням "Найращий європейський автобус". Після виготовлення у 2008 році 365-тисячного автобуса ЛАЗ було вписано до книги рекордів Гіннесса як підприємство, яке випустило найбільшу кількість автобусів у світі.

З 1991 року на міжміські автобуси ЛАЗ почали ставити двигуни Renault. Наприкінці 90-х інженери зробили масовий рестайлінг багатьох моделей, що дозволило заводу зберегти лідируючі позиції в Україні. З 2004 року підприємство зайнялося випуском передових NeoLaz з низькою підлогою для міста (City) та обслуговування аеропортів. У 2008 році завод випустив ювілейний 365-тисячний екземпляр автобуса. ЛАЗ постачав свою продукцію для доставляння команд та фанів, коли в Україні був футбольний чемпіонат Євро-2012.

Підприємство почало занепадати після приватизації у 2001 році, коли понад 70% його акцій викупило пов'язане із російським олігархом Ігорем Чуркіним ТзОВ "Сіл-Авто". Тоді на заводі розпочалися масові скорочення, затримки зарплат, а згодом – розпродаж майна. Завод і далі працював, але значно зменшив масштаби виробництва.

Остаточно ЛАЗ припинив функціонування у жовтні 2014 року після конфлікту власника з місцевою владою. 2015 року прокуратура Львівської області відкрила кримінальне провадження за фактом незаконного заволодіння майном ЛАЗ, а у Верховній Раді з'явилися ініціативи націоналізації заводу. У 2022 році російський власник ЛАЗ отримав підозру.